Кларенс Зенер
Кларенс Мелвін Зенер (1 грудня 1905 — 15 липня 1993) — американський фізик, який вперше описав електричні властивості напівпровідникових приладів діодів Зенера, згодом названі Bell Labs його ім'ям. Зенер був фізиком-теоретиком і також працював у багатьох інших галузях фізики, включаючи надпровідність, металургію та геометричне програмування.
Кларенс Зенер | |
---|---|
Народився |
1 грудня 1905[1][2][3] Індіанаполіс, США |
Помер |
15 липня 1993[1][2][3] (87 років) Піттсбург, Пенсільванія, США |
Країна | США |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Галузь | фізика |
Alma mater | Гарвардський університет і Чиказький університет |
Науковий керівник | Джон Гуденаф |
Знання мов | англійська[4] |
Заклад | Бристольський університет, Чиказький університет, Університет Вашингтона в Сент-Луїсіd, Університет Карнегі-Меллон і Університет штату Вашингтон |
Членство | Національна академія наук США |
Нагороди | |
Біографія
Зенер народився в Індіанаполісі (Індіана) і отримав ступінь доктора філософії в університеті Гарварду в 1930 році з роботою «Квантово-механічний підхід до властивостей певних типів діатомних молекул».
У 1930-32 працював у Принстонському університеті, 1932-34 — в Бристольському, 1935-37 — університеті Джорджа Вашингтона, в 1937-40 — Нью-Йоркському міському коледжі, в 1940-42 — Вашингтонському. У 1945-51 — професор Чикагського університету, в 1951-56 — замісник директора дослідницьких лабораторій «Вестінгауз електрікал корпорейшн», в 1956-62 — директор, в 1962-65 — науковий директор. Із 1968 року професор Технічного університету Карнегі в Пітсбурзі.
Дослідження в галузі фізики твердого тіла. Відомий ефектом Зенера в фізиці напівпровідників та діодами Зенера, або діодами з лавинним пробоєм. В 1951 році розвинув s-d-обмінну модель феромагнітних металів.
Див. також
- Осциляції Зенера - Блоха
- Премія Зінера, Золота Медаль Зінера
- Модель Ландау— Зенера
Примітки
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.