Премія Зінера


Медаль Зінера (англ. Zener Prize), є міжнародною нагородою, що дарується в знак визнання наукового прогресу в галузі матеріалознавства і фізики з наголосом на застосування в механічній спектроскопії і внутрішньому терті. Іменована спочатку як ICIFUAS премія (1965-1989), вона була заснована в честь піонерської роботи Кларенса Зінера[1] по непружності (пом. 2 липня 1993).[2] Премія Зінера (відома також як Золота Медаль Зінера) присуджується комітетом премії Зінера на чолі головою Міжнародної Конференції по Внутрішньому Тертю і Механічній Спектроскопії (ICIFMS), раніше Міжнародна Конференція по Внутрішньому Тертю і Ультразвуковому Загасанню (1956-2002).[3] Премію Зінера може бути присуджено на відзнаку вражаючого індивідуального відкриття або за вагомий внесок до галузі завдяки тривалому об’єму роботи протягом життя. До 2017 року премією Зінера нагороджено до 23 номінантів. Кожний лауреат отримує Золоту Медаль Зінера і диплом. Кожна золота медаль Зінера являє собою диск в 20 карата золотом зі зображенням профілю Зінера.

Премія Зінера
англ. Zener Prize (Zener Gold Medal)
Присуджується за За надзвичайні досягнення в фізиці i матеріалознавства
Засновник(и) Фундація Зенера
Країна International Prize
Рік заснування 1965
Останнє нагородження 2017
Поточний лауреат 2017 – Лечек Богуміл Магалас
(англ. Leszek Bogumił Magalas)
 Польща

Лист Лауреатів премії Зінера
Рік врученняЛауреатиКраїнаМісце роботи
11965Werner Otto Köster[4][5]1896–1989 НімеччинаMax Planck Institute for Metals Research, Штутгарт

(Max Planck Institute for Metals Research, Stuttgart renamed on March 18, 2011, the Max Planck Institute for Intelligent Systems (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт.)

21969Warren Perry Mason[6][7]1900–1986 СШАBell Labs, Лабораторія Белла (англ. Bell Laboratories), Мюррей Хілл, Мангеттен, Нью-Джерсі
31985*Clarence Melvin Zener[1][8][9][10][11][12]1905–1993 СШАЧиказький університет, Чикаго (Чикаґо), Іллінойс (1945-1951);

Westinghouse Electric (англ. Westinghouse Electric Company), Піттсбург, Пенсільванія (1951-1965);
англ. Texas A&M University, Коледж-Стейшен (Техас), Техас (1966-1968);
Університет Карнегі-Меллон,* Піттсбург, Пенсільванія (1968-1993)

41989 Ting-sui Kê[13][14][15][16]1913–2000 КНРКитайська академія наук, англ. Institute of Solid State Physics (ISSP),[17] Хефей, Аньхой
51989*Arthur Stanley Nowick[18][19][20][21]1923–2010 СШАЄльський університет, Нью-Гейвен (Коннектикут), Коннектикут (1951-1957);

англ. IBM Thomas J. Watson Research Center, Yorktown Heights, Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат) (1957-1966);
Колумбійський університет,* (Колумбійський університет в місті Нью-Йорк), Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат) (1966-2001);
Каліфорнійський університет в Ірвайні (англ. University of California at Irvine), Ірвайн, Каліфорнія (2001-2010)

61993Piero Giorgio Bordoni[22][23]1915–2009 ІталіяРимський університет ла Сап'єнца (італ. Universita degli studi di Roma La Sapienza), Рим
71993Kurt Lücke[24]1921–2001 НімеччинаРейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена (нім. Rheinisch-Westfälische Technische Hochschule Aachen, міжнародна назва RWTH Aachen University), Аахен
81993Alfred Seeger[25][26]1927–2015 Німеччинаангл. Max Planck Institute for Metals Research (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт;

Штутгартський університет, Штутгарт

91993Charles Allen Wert[27]1919–2003 СШАІллінойський університет в Урбана-Шампейн (англ. University of Illinois at Urbana-Champaign), Урбана (Іллінойс)-Шампейн (округ, Іллінойс), Іллінойс
101996Andrew Vincent Granato[28][29][30][31]1926–2015 СШАІллінойський університет в Урбана-Шампейн (англ. University of Illinois at Urbana-Champaign), Урбана (Іллінойс)-Шампейн (округ, Іллінойс), Іллінойс
111999Gunther Schoeck[32]1928–2015 АвстріяВіденський університет, Відень
122002Willy Benoit[33][34](1938) ШвейцаріяФедеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
132002Masahiro Koiwa[33](1938) ЯпоніяКіотський університет, Кіото
142005Rosario Cantelli[35](1940) ІталіяРимський університет ла Сап'єнца (італ. Universita degli studi di Roma La Sapienza), Рим
152005Manfred Weller1940–2017 Німеччинаангл. Max Planck Institute for Metals Research (Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка), Штутгарт
162008Daniel Newson Beshers[36](1928) США

Колумбійський університет, (Колумбійський університет в місті Нью-Йорк), Нью-Йорк, Нью-Йорк (штат)

172008Gaetano Cannelli(1936) ІталіяUniversity of Calabria (італ. Università della Calabria), Ренде
182008Gilbert Fantozzi(1942) Франціяфр. Institut National des Sciences Appliquées de Lyon (INSA Lyon), Ліон-Віллербанн
192011Gérard Gremaud[37][38][39](1949) ШвейцаріяФедеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
202011Fabio Massimo Mazzolai(1934) ІталіяUniversity of Perugia (італ. Università degli Studi di Perugia), Перуджа
212014Qing-Ping Kong[40][41](1930) КНРКитайська академія наук, англ. Institute of Solid State Physics (ISSP)[17], Хефей, Аньхой
222014Robert Schaller[42][43][44](1948) ШвейцаріяФедеральна політехнічна школа Лозанни (фр. École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL), Лозанна
232017Leszek Bogumił Magalas[45][46][47](1954) ПольщаAGH Університеті Науки і Технології (англ. AGH University of Science and Technology)[48], Краків

Число в другій шпальті представляє рік отримання лауреатом премії Зінера. Число з астеріском (*) означає, що лауреат отримав нагороду під час його роботи в установі, що має цей астеріск.
Кількість лауреатів: 23 премії; 20 лауреатів Золотої Медалі Зінера.

Перелік країн по номеру здобувача премії Зінера
PангКраїнаКількість
лауреатів		Лауреати
1 США6W.P. Mason, C.M. Zener, A.S. Nowick, C.A. Wert, A.V. Granato, D.N. Beshers
2 Німеччина4W. Köster, K. Lücke, A. Seeger, M. Weller
2 Італія4P.G. Bordoni, R. Cantelli, G. Cannelli, F.M. Mazzolai
3 Швейцарія3W. Benoit, G. Gremaud, R. Schaller
4 КНР2T.S. Kê, Q.P. Kong
5 Австрія1G. Schoeck
5 Франція1G. Fantozzi
5 Японія1M. Koiwa
5 Польща1L.B. Magalas

Країни перелічено у регресній послідовності згідно з кількістю лауреатів.

Aлфавітний список лауреатів
  • Benoit W. (2002), Beshers D.N. (2008), Bordoni P.G. (1993)
  • Cannelli G. (2008), Cantelli R. (2005)
  • Fantozzi G. (2008)
  • Granato A.V. (1996), Gremaud G. (2011)
  • Kê T.S. (1989), Koiwa M. (2002), Kong Q.P. (2014), Köster W. (1965)
  • Lücke K. (1993)
  • Magalas L.B. (2017), Mason W.P. (1969), Mazzolai F.M. (2011)
  • Nowick A.S. (1989)
  • Schaller R. (2014), Schoeck G. (1999), Seeger A. (1993)
  • Weller M. (2005), Wert C.A. (1993)
  • Zener C.M. (1985).

Зовнішні посилання

Посилання

Література
  1. en: Clarence Zener
  2. Zener C. M. "Elasticity and anelasticity of metals" (1948) University of Chicago Press, Chicago
  3. Magalas L.B. (2009). Mechanical spectroscopy, internal friction and ultrasonic attenuation: Collection of works. (PDF Download Available) Materials Science and Engineering A, 521-522 (англ.). ResearchGate. с. 405–415. Процитовано 29 Жовтень 2017.
  4. Leak G.M., Köster W. "Archiv der Max-Planck-Gesellschaft, Abt., ZA 35, Nr. 75" (1965).
  5. Werner Köster
  6. Thurston R.N. In Memoriam. Warren Perry Mason, 1900-1986 (англ.). с. 12. Процитовано 7 Червень 2018.
  7. Warren Perry Mason. Acoustical Society of America (англ.). Процитовано 7 Червень 2018.
  8. Maguire M. (1985). Clarence Zener: A Rare, Strange Genius. Carnegie-Mellon Magazine, winter 1985 (англ.). с. 18–19.
  9. Seitz F. (1986). On the occasion of the 80th birthday celebration for Clarence Zener: Saturday, November 12, 1985. Journal of Applied Physics, 60 (англ.). с. 1865–1867.
  10. Saxon W. (6 Липень 1993). Clarence M. Zener, 87, Physicist And Professor at Carnegie Mellon, The New York Times, July 6, B6. The New York Times (англ.). Процитовано 29 Жовтень 2017.
  11. Wert C. (1994). Remembrances of Clarence Zener. Journal of Alloys and Compounds, 211-212 (англ.). с. 1–3. doi:10.1016/0925-8388(94)90435-9.
  12. Wert C. (1994). Clarence Zener. Physics Today, 47 (англ.). с. 117–118.
  13. en: Ke T'ing-sui
  14. Professor Ting-sui Kê: Founder of the Institute of Solid State Physics in Hefei, China. Institute of Solid State Physics (англ.). Процитовано 9 червня 2018.
  15. 1999 TMS Annual Meeting: 1999 Institute of Metals Lecture and Robert F. Mehl Medalist. tms.org (англ.). Процитовано 7 червня 2018.
  16. Zhu Z. (2004). Remembrance of Professor Kê. Materials Science and Engineering A, 370 (англ.). с. 6–8. doi:10.1016/j.msea.2003.08.066.
  17. Institute of Solid State Physics (ISSP), Chinese Academy of Sciences (англ.). Процитовано 29 Жовтень 2017.,
  18. en: Arthur Nowick
  19. A.S. Nowick Honored for Contributions to Study of Internal Dynamics of Solids. MRS Bulletin, December 1989 (англ.). 1989. с. 11–12. Процитовано 7 Червень 2018.
  20. Nowick J.S., Nowick S.M. (2010). In memoriam: Arthur Stanley Nowick. MRS Bulletin, 35 (англ.). с. 736–737. doi:10.1557/mrs2010.520.
  21. Obituary for Arthur Nowick (англ.). 2010.
  22. en: Piero Giorgio Bordoni
  23. Piero Giorgio Bordoni (італ.). Процитовано 9 червня 2018.
  24. Granato A.V. (2004). Some memories of Kurt Lücke. Materials Science and Engineering A, 370 (англ.). с. 2–5. doi:10.1016/j.msea.2003.07.007.
  25. Alfred Seeger
  26. Kronmüller H., Knowles K.M. (2016). Obituary Prof. Dr. Dr.h.c. Alfred Seeger: 31 August 1927–18 October 2015. Philosophical Magazine, 96 (англ.). с. 1020–1021. doi:10.1080/14786435.2016.1154765.
  27. Granato A.V. (2006). Charles Allen Wert (1919–2003). Materials Science and Engineering A, 442 (англ.). с. 3–4. doi:10.1016/j.msea.2006.06.083.
  28. en: Andrew V. Granato
  29. Magalas L.B. (2016). Andrew Granato: A Memorial Tribute.. ResearchGate (англ.). Процитовано 29 Жовтень 2017.
  30. Andrew V. Granato: Obituary. Legacy.com (англ.). Процитовано 14 Грудень 2017.
  31. Andrew V. Granato Papers, 1954-2013 University of Illinois Archives (англ.). Процитовано 7 Червень 2018.
  32. Schoeck G. (2000). The Bordoni maximum and the Peierls energy: Lecture on receiving the Zener medal. Journal of Alloys and Compounds, 310 (англ.). с. 2–6. doi:10.1016/S0925-8388(00)01007-0.
  33. Los Zener Medal Awards premian a los físicos Willy Benoit y Masahiro Koiwa por su labor en el campo de la Fricción Interna. dialogo.ugr.es (ісп.). Процитовано 30 Жовтень 2017.
  34. Professeur Willy Benoit récipiendaire de la Médaille Zener (фр.). Процитовано 7 Червень 2018.
  35. Sapienza – Università di Roma. Dipartimento di Fisica. Prizes (англ.). Процитовано 7 Червень 2018.
  36. Beshers Wins Zener Medal Award.. apam columbia (англ.). 1 June 2008. Процитовано 30 Жовтень 2017.
  37. EPFL researcher wins the Zener Medal: Gérard Gremaud.. epfl (англ.). 10 Жовтень 2011. Процитовано 30 Жовтень 2017.
  38. Gremaud G. (2016). Lattice Theory of Everything (англ.).
  39. Gremaud G. Eulerian Theory of Newtonian Deformable Lattices - Dislocation and Disclination Charges in Solids (англ.). Процитовано 7 Червень 2018.
  40. Announcement of the 2014 Zener Prize in Materials Science and Physics by Professor Qiang Feng Fang, Chairman of the International Zener Prize Committee, on 25 September 2014. Institute of Solid State Physics, Chinese Academy of Sciences (англ.). Процитовано 7 Червень 2018.
  41. Magalas L.B. (2016). Professor Qing-Ping Kong: Zener Medalist.. ResearchGate (англ.). Процитовано 30 Жовтень 2017.
  42. The Zener Prize awarded to Robert Schaller. Chinese Physical Society (кит.). Процитовано 7 Червень 2018.
  43. Robert Schaller wins the 2014 Zener Medal.. epfl (англ.). 24 Жовтень 2014. Процитовано 14 Грудень 2017.
  44. Mari D. (2016). Professor Robert Schaller: Zener Medalist (англ.). Процитовано 29 Жовтень 2017.
  45. Leszek Magalas first Pole to have been awarded the Zener Gold Medal.. agh (англ.). 13 грудень 2017. Процитовано 14 Грудень 2017.
  46. Grzegorz Kowalczyk. Polak z jedna z najwazniejszych nagrod z fizyki - nagroda Zenera. istotnie.pl (пол.). Процитовано 7 Червень 2018.
  47. AMC. Pierwszy Polak uhonorowany Nagroda Zenera. NET TG.pl (пол.). Процитовано 7 Червень 2018.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.