Клаус Мюллер-Бюлов

Клаус Максиміліан Мюллер, з 1934 року — Мюллер-Бюлов (нім. Claus Maximilian Mueller-Bülow; 17 вересня 1892, Йоганнісбург, Німецька імперія5 лютого 1954, табір Азбест, Свердловська область, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту, оберарбайтсфюрер Імперської служби праці (звання, еквівалентне оберстлейтенанту вермахту).

Клаус Мюллер-Бюлов
нім. Claus Maximilian Mueller-Bülow
Народився 17 вересня 1892(1892-09-17)
Йоганнісбург, Німецька імперія
Помер 5 лютого 1954(1954-02-05) (61 рік)
Свердловська область, РРФСР
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди

Біографія

Син земельного радника Мюллера і його дружини Марії, уродженої баронеси фон Бюлов. 3 березня 1910 року поступив на службу в піхотний полку «Великий герцог Фрідріх Франц II Мекленбург-Шверінський» (4-й Бранденбурзький) №24 (Нойруппін). Учасник Першої світової війни. З 1 серпня 1914 року — ад'ютант 2-го батальйону 24-го піхотного полку. З 1915 року — полковий ад'ютант 189-го резервного піхотного полку. З 1916 року — бригадний ад'ютант резервної піхотної бригади «Штумпфф». В 1918 році переведений в генштаб 25-ї піхотної дивізії.

В 1919 році — полковий ад'ютант добровольчого полку фон Офена. В 1920 році демобілізований і став торговцем, згодом — директором невеликої фабрики в Ростоку. В 1934 році вступив у Імперську службу праці, в тому ж році взяв об'єднане прізвище своїх батьків. В лютому 1935 року вступив у рейхсвер, командир роти піхотного полку «Марієнбург». З 15 жовтня 1935 року — командир роти 45-го піхотного полку (Марінвердер). З 1 квітня 1938 року — командир 1-го батальйону 70-го піхотного полку (Занкт-Вендель).

З 1 травня 1939 року — командир батальйону навчального піхотного полку в Деберіці. В 1940 році призначений командиром 196-го піхотного полку, згодом — 900-го навчального піхотного полку. З 27 березня по 7 квітня 1942 року — командир 900-ї навчальної моторизованої бригади. З 20 квітня по 27 червня 1944 року — командир 246-ї піхотної дивізії. 3 липня взятий в полон біля Вітебська, утримувався в різних таборах НКВС. 8 грудня вступив у Національний комітет «Вільна Німеччина». 3 грудня 1947 року військовим трибуналом Балтійського округу засуджений до 25 років трудових таборів. Помер від ішемічної хвороби серця при нефросклерозі.

Сім'я

Був двічі одружений.

Звання

Нагороди

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.