Клаус Рот

Клаус Фрідріх Рот (нім. Klaus Friedrich Roth; 29 жовтня 1925 — 10 листопада 2015) — англійський математик, відомий роботою над діофантовими наближеннями, великим решетом, і нерівністю розподілу. Він народився в Бреслау (в той час в Пруссії, в наш час[коли?] у Польщі), але виріс і здобув освіту у Великій Британії. Він закінчив Пітерхаус, Кембридж в 1945 році. У 1946 р. він почав дослідження в Університетського коледжу Лондона під керівництвом Теодора Естермана.

Клаус Рот
нім. Klaus Friedrich Roth
Народився 29 жовтня 1925(1925-10-29)
Бреслау, Сілезія, (тепер  Польща)
Помер 10 листопада 2015(2015-11-10) (90 років)
Інвернесс, Шотландія, Велика Британія[1]
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Галузь математика
Заклад Імперський коледж Лондона[2], Школа Ґордонстоун[2], Університетський коледж Лондона[2] і Массачусетський технологічний інститут[2]
Науковий керівник Теодор Естерман
Аспіранти, докторанти S. L.C. Choid[3] і William Wai Lim Chend[3]
Членство Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук і Королівське товариство Единбурга
Нагороди медаль Сільвестра (1991)
медаль де Моргана (1983)
член Королівського товариства (1960)

У 1952 році Рот довів, що підмножини цілих чисел позитивної щільності повинні містити нескінченно багато арифметичних прогресій довжиною три, що дозволяє встановити перший нетривіальний випадок, який зараз відомий як теорема Семереді. Його остаточний результат, в наш час[коли?] відомий як теорема Туе-Зігеля-Рота, але і просто як теорема Рота, датується 1955 роком, коли він був викладачем в Університетського коледжу в Лондоні. Він був нагороджений премією Філдса в 1958 році за цю роботу. Він став професор Університетського коледжу в Лондоні в 1961 році, і очолив кафедру в Імперському коледжі в Лондоні в 1966 році, цю посаду він зберіг до офіційного виходу на пенсію в 1988 році. Потім він отримав статус запрошеного професора і залишився в Імперському коледжі до 1996 року.

Бібліографія
  • Roth, Klaus Friedrich (1955). Rational approximations to algebraic numbers. Mathematika. A Journal of Pure and Applied Mathematics 2: 1–20, 168. doi:10.1112/S0025579300000644.
  • Halberstam, Heini; Roth, Klaus Friedrich (1983) [1966]. Sequences (вид. 2nd). Berlin, New York: Springer-Verlag. ISBN 978-0-387-90801-4.

Примітки
  1. http://chalkdustmagazine.com/biographies/klaus-roth/
  2. Who's Who — (untranslated), 1849.
  3. Математична генеалогія — 1997.

Публікації
  • Davenport, H. (1960). The work of K. F. Roth. Proc. Internat. Congress Math. 1958. Cambridge University Press. с. lvii––lx.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.