Клеман Адер
Клема́н Аньє́с Аде́р (фр. Clément Agnès Ader; 2 квітня 1841, Мюре біля Тулузи — 3 травня 1925, там само) — французький винахідник, піонер авіації. Адер є першим, кому вдалося відірватися від землі на моторизованому транспортному засобі, важчому за повітря.
Клеман Адер | |
---|---|
фр. Clément Ader | |
![]() | |
Народився |
2 квітня 1841[1][2][…] Мюре |
Помер |
5 березня 1925 (83 роки) Тулуза |
Країна |
![]() |
Діяльність | інженер, винахідник, авіакосмічний інженер, льотчик |
Галузь | машинобудування, електротехніка і повітроплавання |
Знання мов | французька[1] |
Нагороди | |
![](../I/Avion_III_20050711.jpg.webp)
Біографія
Клеман Адер був сином Франсуа Адера та його другої дружини Антуанетти Фортане. Адери протягом кількох поколінь працювали столярами, тож батько Клемана Адера сподівався, що його син з часом успадкує його столярну майстерню. Та коли вчитель середньої школи, в якій навчався Клеман, вирішив переговорити з батьком про потенційні таланти сина й рекомендував відправити його на навчання до Тулузи, батько врешті погодився з цим. Тож у жовтні 1853 року, у дванадцятирічному віці, Клеман Адер вирушив до Тулузи, де навчався в інституті Сен-Жозеф та інституті Ассіо; ці заклади в той час відповідали за статусом середнім технічним школам. У 15 років Адер одержав диплом бакалавра. 1857 року він вступив до новозаснованої інженерної школи, яку закінчив 1861 року з дипломом інженера.
1878 року Адер удосконалив телефон конструкції Белла. 1880 року Адер встановив першу телефонну лінію в Парижі, а 1881 року він представив так званий театрофон, розроблений на основі модифікованого ним телефону й призначений для стереофонічної передачі музичних виступів на відстань до 3 км.[3]
1903 року Адер розробив двигун V8 для ралі Париж — Мадрид; Було побудовано 3 або 4 агрегати, але жоден з них не був проданий.[4]
Перший в історії (неконтрольований) моторизований політ на літаку Avion I, сконструйованому Клеманом Адером, закінчився аварією. Ader Avion I піднявся в повітря 9 жовтня 1890 року, здійснивши політ близько 50 метрів[5][6][7]. Деякі історики авіації вважають, що апарат під час розгону зробив усього декілька затяжних стрибків у повітрі, але не зміг продемонструвати повноцінний політ на довшу відстань[8].
Під час франко-прусської війни Адер за власні кошти створив один із аеростатів, який використовувався для прориву облоги Парижа в 1870/71 роках.
Адер придумав слово «avion» («літак»), яке ввійшло у французьку мову. Існує припущення, що слово «avion» було абревіатурою і розшифровувалося як «Appareil Volant Imitant les Oiseaux Naturels» («Літаюча машина, що імітує природних птахів») та більш вірогідною є версія, за якою Адер придумав свій термін від латинського слова avis («птах»). Звідси походить і українське слово «авіація», запозичене свого часу з французької мови. Розробляючи свої літальні апарати, Адер взяв за модель структуру крил кажанів і спробував скопіювати її у всіх деталях. Крила його конструкцій складалися на землі подібно до крил кажанів.
Літальний апарат Ader Avion III був консольним літаючим монопланом, який приводився в дію 4-циліндровим паровим двигуном потужністю 20 к.с., який задіював чотирилопатевий гвинт. Керування літальним апаратом відбувалося за допомогою підкручування крил і покритої тканиною секції фюзеляжу, яка була витягнута назад, як руль.
![](../I/ADER_phone_1880.jpg.webp)
Спочатку Адер мав підтримку від французького уряду. Але після аварії під час демонстрації його Avion III цю підтримку було відкликано. За словами офіцера-спостерігача, апарат пролетів лише 300 метрів на висоті 20 сантиметрів, тож подальше вдосконалення апарата було визнано безперспективним. З 1900 року Aders Éole III був виставлений для публіки в Парижі. 1910 року Адер опублікував опис своїх експериментів та прототипів літальних апаратів.
Клемент Адер помер 3 травня 1925 року в Тулузі . Місце авіаційного заводу Airbus у Тулузі Сен-Мартен було названо на згадку про Адера «Завод Клемана Адера» («L'usine Clément Ader»), а основний ангар для складання літака отримав назву «Ангар Клемана Адера». На півночі Антарктичного півострова є гора, названа на його честь.
Праці
- L'Aviation militaire, Berger-Levrault, 3e édition, 1911 ; 8e édition, 1914 ; перевидання: Service historique de l'Armée de l'air, 1990 ISBN 978-2-904521-11-9
- La première étape de l'aviation militaire française, Paris, J. Bosc et Cie, 1907 Онлайн.
- Avionnerie militaire : Pointage aérien: Instruments de mesure pour avions torpilleurs : Le catachros, le vélosolmètre, l'altimètre : tableaux de guide de visée, Paris; Nancy: Berger-Levrault, 1918 Онлайн.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Théodore du Moncel: The Telephone at the Paris Opera. Scientific American, 31. Dezember 1881, S. 422—423; aufgerufen am 9. März 2008.
- Georgano, G.N. Cars: Early and Vintage, 1886—1930 . (London: Grange-Universal, 1985).
- Encyclopædia Britannica: Clément Ader
- Carroll Gray, «Clement Ader 1841—1925»
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 1385: attempt to concatenate global 'arch_text' (a nil value).
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Література
- Pierre Lissaraque: Clément Ader: inventeur d'avions. Toulouse 1990, ISBN 2-7089-5355-9.
- Claude d'Abzac-Epézy: Clément Ader, Précurseur ou Prophète. In: Revue Historique des Armées. Nr. 3, 1991.
- Clément Ader, inventeur d'avions, Éditions Privat, Toulouse, 1990 ISBN 978-2-7089-5355-0
- Au temps de Clément Ader : contribution de l'Académie nationale de l'air et de l'espace à la compréhension et à la diffusion de l'œuvre aéronautique de Clément Ader, Teknéa, Toulouse, 1994 ISBN 978-2-87717-044-4
- Revue Pégase (revue des amis du musée de l'Air et de l'Espace|musée du Bourget).
- Revue Icare numéro 68 - ADER, printemps 1974
- Louis Castex, L'homme qui donna des ailes au monde - Clément Ader, Plon, 1947
- Charles H. Gibbs-Smith, Clément Ader - his Flight claims and his Place in history, Science Museum (London), 1968
- Charles Dollfus, Henry Beaubois, Camille Rougeron, L'Homme, l'air et l'espace, Éditions de l'Illustration, 1965
- Jacques Payen, Clément Ader et Gabriel de La Landelle (1883-1884), dans Revue d'histoire des sciences et de leurs applications, 1965, volume 18, No. , P. (онлайн)