Клеф
Кле́ф (лат. Cleph; італ. Clefi; ? — 574) — король лангобардів (572—574). Захопив трон після убивства короля Альбойна, з яким не мав родинних зв'язків. Був жорстоким і наводив жах на римлян і візантійців, з якими вів війни. Завоював усю Тоскану та прибережні міста. Убитий молодим охоронцем-рабом, над яким знущався. Після його смерті настали 10 років так званого правління герцогів. Також — Клеб (лат. Clebus, Clef, Clepho, Kleph)
| Клеф
| ||
| ||
|---|---|---|
| 572 — 574 | ||
| Попередник: | Альбойн | |
| Спадкоємець: | Правління герцогів | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 574 | |
| Батько: | Алдуїн[1] | |
| Шлюб: | Massanad | |
| Діти: | Автарій[1] і Andalagardis (?)d[1] | |
Джерела
- Paulus Diaconus, Historia Langobardorum, hrsg. Ludwig Bethmann und Georg Waitz, in: Monumenta Germaniae Historica, Scriptores rerum Langobardicarum et Italicarum saec. VI—IX, Hahn, Hannover 1878.
- Menghin, Wilfried. Die Langobarden. Stuttgart: Theiss-Verlag, 1985.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.