Автарій
Авта́рій (лат. Authari; бл. 540 — 5 вересня 590) — король лангобардів (584—590). Син Клефа.
| Автарій | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 584 — 591 | ||
| Попередник: | Правління герцогів | |
| Спадкоємець: | Агілульф | |
| Народження: | 550[1] | |
| Смерть: |
5 вересня 590 або 5 вересня 590 Павія, Міланське герцогство | |
| Батько: | Клеф[2] | |
| Мати: | Massanad[2] | |
| Шлюб: | Теоделінда | |
| Діти: | Tochter (?)d[2] і Tochter von Turind[2] | |
Після 10 років правління герцогів у Ланґобардії герцог Автарій був обраний у 584 королем із передачею йому столиці королівства Павії та половини території від кожного з ланґобардських герцогств. Він провів усе правління у війнах із франками, греками і різного роду бунтівниками. Спочатку він розбив війська герцога Бресчелло Дроктульфа. Після його вигнання провів 6 років у боротьбі з екзархом Равенни Смарагдом і меровінзькими королями. Відомий також під іменем Аґілольф (Agilolf).
Одруження
15 травня 589 одружився з Теоделіндою, дочкою герцога Баварського Гарібальда I, яка була християнкою, а тому справила значний вплив на ланґобардів. Коли Автарій помер у Павії в 590 (ймовірно, внаслідок отруєння) королівський престол успадкував Агілульф, герцог Турина, який також одружився з Теоделіндою.
Примітки
Джерела
- The Royal Ancestry Bible Royal Ancestors of 300 Colonial American Families by Michel L. Call (chart 2078) ISBN 1-933194-22-7