Климент Марія Гофбауер

Климент Марія Гофбауер (26 грудня 1751, Тасвіце (Моравія) — 15 березня 1820, Відень) — проповідник і реформатор, редемпторист, католицький святий, канонізований 20 травня 1909 року папою Пійом X. Святий покровитель Відня і Варшави.

Святий Климент Марія Гофбауер
Святий Климент Марія Гофбауер
Народився 26 грудня 1751(1751-12-26)[1][2][…]
Tasoviced[3]
Помер 15 березня 1820(1820-03-15)[1][2][…] (68 років)
Відень, Австрійська імперія[4][5]
Поховання
Romantikerfriedhof Maria Enzersdorfd : 
Шанується в Католицькій Церкві
Канонізований 20 травня 1909,папа Пій X
Беатифікований 29 січня 1888, папа Лев XIII
У лику святий
Головна святиня церква «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)
Патрон Відня і Варшави
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Климент Марія Гофбауер народився 26 грудня 1751 року в Тасвіці (Моравія). При хрещенні він отримав ім'я Іван (Hanzl (нім.) (Гансль)). Він був наймолодшим із дванадцяти дітей у родині Павла Гофбауера (Дворака) і Марії Штеєр. Смерть батька у 1757 році поставила родину в дуже скрутне становище, і в свої юні роки Іван не мав змоги отримати належної освіти. Він став прислужником при педремонастирському монастирі у Бруку, де навчився ремесла пекаря. Попри все, Іван знаходив час і для навчання, не покидаючи надії стати священиком.[6]

  • Будинок де Климент Марія Гофбауер в дитинстві вчився на пекаря
  • Пам'ятна дошка на будинку де Климент Марія Гофбауер в дитинстві вчився на пекаря

D 1871 році деякий час живе як пустельник, спочатку в Австрії, а в 1782 році, з дозволу тівольського єпископа — в санктуарії Пресвятої Богородиці Квінтіоло поблизу Тіволі (Італія). Саме там Хансль Гофбауэр прийняв ім'я Климент Марія в честь епископа Анкирского св. Климента и Матері Божиої[6][7].

Через шість місяців покидає Квінтополо, розуміючи цінність молитви за людей, але це все рівно не було священством — ціллю его життя. Повертається в монастир Білих Братів пекти хліб і вчити латинь. В 1776 році закінчив курс філософії. Цього ж року імператор Йосиф II заборонив прийом послушників в передмонстирські общини і Климент вже не міг дальше продовжувати освіту тим шляхом: імператор Йосиф II заборонив прийом послушників в перемонстратские общины і Климент змушений бувперервати освіту. Вернувшись додому на два роки усамітнився в Мільфроне (Мюльфрауне, сьогодні — Дія), заставляючи себе переносити суворі пости, зречення і довгі години вечірньої молитви. Але по настанові матері він покинув своє усамітнення і найнявся на роботу пекарем в одну із знаменитих віденських пекарень[7].

Так як всі семінарії були закриті, претенденти на священство повинні були отримати світську освіту. В 1880 році, у віці 29 років Климент поступає, за допомоги поважних пань, яких зустрів працюючи в пекарні, у Віденський університет на богословський факультет[7].

В 1784 році Климент, розчарований духом йозефінізму[8], що панував у Віденському університеті, після його закінчення вирушає разом з одним товаришем-студентом, Тадеєм Гюблем, до Риму. Там вони познайомилися з редемптористами, які мали дім у Сан Джуліано на Есквіліні, і стали кандидатами Згромадження. Після скороченого терміну новіціату, 19 березня 1785 року Климент і Тадей склали обіти, а 29 березня їх висвятили на священиків[6]. Їм було доручено заснувати Чин Святійшого Іскупителя на півночі Європи[7].

По поверненню до Відня о. Климент разом з о. Гюблем сподіваличись заснувати там спільноту редемптористів. Але внаслідок йозефіністських законів, які панували в Австрії це виявилося неможливим. Імператор Йосиф II, закривши більше тисячі монастирів, не збирався дозволити заснування нового ордену.

В 1787 році о. Гофбауер вирушив до Варшави, де очолив німецьку церкву св. Бенона. Там він розгорнув дуже енергійну душпастирську діяльність і залучив до Згромадження багато кандидатів. Церква св. Бенона стала місцем «постійної місії», до програми якої входили щоденні науки, проповіді, сповіді та Богослужіння. При церкві також діяли сиротинці й школи для дівчат і хлопців. Діяльність редемптористів у Варшаві тривала до 1808: того року за наказом Наполеона церкву св. Бенона закрили, а спільноту розігнали[6].

Разом із одним із товаришів Климент поселився у Відні, де провів решту життя. Будучи капеланом монастиря і церкви Урсулянок, він мав великий вплив у місті й за його межами. Часто давав добрі поради і підтримку всім, хто працював над відродженням католицизму у німецькомовних країнах. Діяльність Климента нерідко привернула увагу поліції.

Від часу свого прибуття до Варшави і особливо після того, як Климентові було надано права й обов'язки Генерального Вікарія на заальпійських землях, він неодноразово намагався поширити Згромадження на цих територіях, особливо в Південній Німеччині й Швейцарії. Хоч доля цих спільнот і була досить мінливою, все ж після смерті Климента вони заклали основу для відродження Згромадження редемптористів в сучасній Європі.

Св. Климент помер 15 березня 1820 року у Відні. Коли папа Пій VII почув новину про смерть о.  Гофбауера, він сказав:

Релігія в Австрії втратила свою головну підпору[6].

Вшанування

Канонізація

29 січня 1888 року папа Лев XIII беатифікував Климента Гофбауера.

Папа Пій X канонізував його 20 травня 1909 року.

У 1914 Пій X проголосив св. Климента патроном Відня.

Редемптористи вшановують його як свого великого подвижника[6].

Мощі святого Климента Марія Гофбауера покояться в церкві «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)[7].

  • Барельєф святого Климента Марія Гофбауера в церкві «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)

Церкви Святго Климента Марія Гофбауера
  • Костел Святого Климента Марія Гофбауера в Брно (Чехія)
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Мітербах (Mitterbach (нім.)) Австрія
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Мітербах (Mitterbach (нім.)) Австрія
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Оберпуллендорф (Oberpullendorf (нім.)) Австрія
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Оберпуллендорф (Oberpullendorf (нім.)) Австрія
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Відні на Мейдлгассе 19 (Wien 11, Meidlgasse 19 (нім.)). Австрія
  • Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Відні на Мейдлгассе 19 (Wien 11, Meidlgasse 19 (нім.)). Австрія
  • Костел Святого Климента Марія Гофбауера в Ессен (Essen (нім.)), Німеччина
  • Церква Святого Климента Марія Гофбауера в Берліні, Німеччина

Скульптура
  • Пам'ятник на Мінорітплац, Відень (Minoritenplatz Wien (нім.))
  • Пам'ятник на Мінорітплац, Відень (Minoritenplatz Wien (нім.))

Вітраж
  • Еггенбург, Нижня Австрія (Eggenburg (Niederösterreich) (нім.)) Церква редемптористів. Вітраж: Святий Герард Маеля, Святий Климент Марія Гофбауер, Блаженний Йоханес Баптіста Стогер (seligem Johann Baptist Stöger (нім.))
  • Вітраж в парафіяльній церкві Liesing von Martin Häusle
  • Базиліка Марії (Taferl (нім.)) в Нижній Австрії (Niederösterreich (нім.))

Живопис, рисунок
  • P. Rinn. Klemens Maria Hofbauer (нім.)

Поштові марки
  • Поштова марка. Австрія


Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118552317 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Hoffbauer, Clemens Maria // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 9. — S. 154.
  6. Редемптористи/ Святий Климент Марія Гофбауер (відвідано 20.09.2016)
  7. Приход святой Катерины. Париж/ Святой Захария, Папа Римский, и святой Климент Мария Хофбауэр (рос.) (відвідано 20.09.2016)
  8. Реформи освіченого абсолютизму в Пруссії та Австрії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.