Клименюк Олександр Валеріанович

Клименюк Олександр Валеріанович народився 30 грудня 1944 року в м. Білогірськ Амурської області, Росія. У 1968 році закінчив Київський ордена Леніна політехнічний інститут (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»).

1969—1971 — інженер-конструктор, інженер-конструктор першої категорії інституту «Укрниипластмаш»;

1971—1990 — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник НПО «Внииживмаш»;

1990—1992 — провідний науковий співробітник, завідувач лабораторії теоретичних пошуків;

1992—1993 — завідувач відділу менеджменту і системних досліджень;

1993—1996 — завідувач навчально-методичного відділу підготовки менеджерів освіти та завідувач кафедри технологій виробництва Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти;

1996—1997 — професор кафедри основ професійної освіти Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти;

1997 — професор кафедри проблем вищої школи Державної академії керівних кадрів освіти;

1997—2001 — докторант кафедри гуманітарної освіти та виховання Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО);

у 2001 закінчив докторантуру Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти зі спеціальності 09.00.10 — філософія науки, культури та освіти;

2001—2006 — професор кафедри права та безпеки життєдіяльності ЦІППО.

Протягом багатьох років здійснював громадсько-просвітню діяльність у державних вузах і НДІ як член товариства «Знання» та вів проблемні семінари з питань теорії евристики, технології творчості, теорії якісного проектування, теорії вирішення дослідницьких завдань, а також методології, технології та методів наукового дослідження. Є членом редколегії міжнародного збірника наукових праць «Україна — Європа — Світ» Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Основні напрями теоретичних і експериментальних наукових досліджень: машинобудування, педагогіка, філософія та когнітивістика. Опублікував понад 150 наукових праць, серед яких 2 монографії: «Системний підхід до інтенсифікації технологічних процесів» (1998) і «Знание, познание, когниция» (2010).

О. В. Клименюк є автором ортодоксально-альтернативного підходу до розробки проблем розумово-пошукової діяльності, на підставі якого ним у монографії «Системний підхід до інтенсифікації технологічних процесів» (1998) запропоновано та вичерпно обґрунтовано нову системну концепцію створення триваложивучих імунно-конкурентних технічних систем. В обсязі викладеної у цій праці концепції ним вперше впроваджено в безпосередню наукову практику такій новий теоретичний інструментарій як: інтегральна модель розвитку культурного і технологічного знання; системна модель структури типового технологічного процесу та узагальнена структурна схема взаємодії типових технологічних процесів; узагальнена кібернетична шестирівнева класифікація методів інтенсифікації технологічних процесів; загальна кібернетична схема структури інформаційної системи пошуку нових альтернатив технічних, технологічних та управлінських рішень з розробки та впровадження засобів інтенсифікації виробничих процесів; метод гістограм для аналізу витрат енергії на роботу технологічної лінії та морфологічні карти альтернативного пошуку засобів і методів інтенсифікації технологічних процесів.

Особливої глобальності й перспективної значущості за результатами практичної апробації набули розроблені ним метод комплексної оцінки ступеня досконалості технологічних процесів, машин та обладнання, а також новий підхід до класифікації властивостей технологічної сировини, матеріалів і продуктів. У виданій у 2010 році російськомовній монографії «Знание, познание, когниция» О. В. Клименюк представив авторське філософсько-методологічне бачення концептуально-синергетичних основ проведення комплексних міждисциплінарних досліджень когнітивних процесів формування, збереження і використання знання; розглянув загальнометодологічні принципи, методи і підходи до наукового пізнання; обґрунтував системно-кібернетичні моделі розвитку знання, повної зірки полілектики, полів і воронки екзистенціальної комунікації, концептосфери і механізмів когнітивного мислення, саморозвитку історичних процесів і буття особистості, а також запропонував оригінальну методику трансцендентного моделювання. З досвіду багаторічної наукової діяльності О. В. Клименюк напрацював три авторських підручника дослідника: «Методологія та методи наукового дослідження» (2005), «Технологія наукового дослідження» (2006), «Виклад та оформлення результатів дослідження» (2007), унікальність яких полягає в тому, що в них вперше на методологічному рівні сформовано алгоритми реалізації мисленнєвих актів і процедур академічного формулювання проблеми, теми, мети, завдань і питань дослідження, алгоритми структур, логіки і специфіки смисломісткого насичення кожного розділу дисертаційної праці, логічні алгоритми й кліше оформлення результатів дослідження для публікації в монографіях, наукових статтях і тезах доповідей.

Принциповою новизною цих підручників є їхня практична придатність обслуговувати широке коло фахівців різних напрямів сучасних наукових досліджень. Загальна сфера наукових інтересів О. В. Клименюка є досить широкою: крім низки загальних традиційних питань філософії, він розробляє досить складні проблеми методології пізнання та публікує фундаментальні праці з проблем у галузі машинобудування, просвіти, освіти й педагогіки, активно продукує новаторські ідеї й концептуально-методологічні положення стосовно досліджень у сферах когнітивістики, лінгвістики й історичних наук.

Поетична творчість О.В. Клименюка, представлена яскравими сколами бачення світу вченим, філософом, ліриком, втілилася в російськомовних збірках «Беря у неба жизнь взаймы» (1999 р.), «Расплескало бытие безобразие свое» (2004 р.) та «Раздумий вольное течение» (2014 р.), на сторінках яких на читача чекає зустріч з віршами, есе й афоризмами.

Останнім часом у якості епіграфів до наукових статей нерідко використовуються афоризми О.В. Клименюка, оскільки вони як особливий жанр філософської творчості здатні не лише активувати асоціативне мислення дослідників різних сфер наукового знання, але й породжувати в їхній свідомості парадоксальні ідеї нетрадиційного розгляду вже відомих ноуменів соціального й духовного буття людини. Він є також автором нової поетично-філософської форми віршів, яка отримала назву «троестрочие раздумий».

Автор та співавтор 15 винаходів, 30 впроваджень машин і технологічних ліній у виробництво, 2-х монографій та 4 підручників.

• Міжнародний університет фінансів