Кловський монастир

Фундаменти церкви Богородиці в Кловському монастирі
Реконструкція Кловського собору
50°26′30″ пн. ш. 30°31′51″ сх. д.
Статус пам'ятка археології національного значення
Країна  Україна
Розташування Київ
Ідентифікатори й посилання
Кловський монастир (Україна)

Кловський (Стефанич) монастир — православний монастир давнього Києва, в урочищі Клов (від якого та однойменного струмка отримав свою назву).

Знаходився на території сучасного Кловського ліцею № 77 по вул. Шовковичній, 25.

Заснування

Заснований у останній чверті XI століття (точна дата невідома) колишнім ігуменом Печерського монастиря Стефаном внаслідок конфлікту останнього з печерською братією.

Соборна церква Пресвятої Богородиці Влахернської

1108 року було завершено спорудження «верху» церкви.[1]

Усипальниця

За одними даними, тут був похований князь Давид Ігорович[1]

Ігумени

Занепад

У 1096 році під час нападу на Київ монастир зруйновано військом половецького хана Боняка. Остаточно знищений під час татаро-монгольської навали у 1240 році і більше не відновлювався. Протягом наступних століть руїни поступово розібрано на будматеріали. На думку деяких дослідників, вагомим аргументом проти відновлення Кловського монастиря була його конкуренція із Печерським у домонгольську епоху.

Археологічні дослідження

Рештки святині досліджено київською археологічною експедицією у 1974-1975 роках. Вдалося визначити контури плану собору, який багато в чому нагадував план Десятинної церкви, на думку Ю. С. Асєєва[2], - вона для будівничих Кловського собору правила за зразок. Дослідили також залишки численних приміщень, що оточували собор.

Фундаментні рови собору Кловського монастиря. 3D реконструкція.

Фундаменти монастирської соборної церкви Пресвятої Богородиці Влахернської є пам'яткою археології національного значення. Охоронну зону встановлено у межах вулиць Пилипа Орлика, Академіка Богомольця, Шовковичної[3].

Див. також

Примітки
  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 14
  2. Є. С. Асєєв, Нариси з історії українського мистецтва. Джерела. Мистецтво Київської Русі. К., Мистецтво, 1980, ст. 108
  3. Розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002. Архів оригіналу за 06.10.2008. Процитовано 08.08.2009.

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.