Клуб веселих і кмітливих

Праобразом КВК була передача «Вечір веселих запитань», створена журналістом Сергієм Муратовим за зразком чеської передачі «Ворожи, ворожи, ворожка». У передачі «Вечір веселих запитань», що виходила в 1957 році, телеглядачі відповідали на питання ведучих, причому особливо вітався гумор. Ідея була зовсім новою для того часу. Вперше в радянській телепередачі брали участь не тільки ведучі, але й глядачі. До того ж «Вечір» йшов у прямій трансляції.

«Вечір веселих запитань» користувався великою популярністю, але вийшов в ефір всього тричі. На третій передачі був обіцяний приз всім тим, хто приїде в студію в шубі, шапці і валянках (це було влітку) і з газетою за 31 грудня минулого року. Ведучий передачі, композитор Микита Богословський, забув згадати про газету. Зрозуміло, зимовий одяг був практично у всіх телеглядачів. Приїхали і ввірвалися в студію юрби людей у шубах і валянках, змели міліціонерів, почався повний хаос. Трансляцію припинили, але передачу нічим не замінили. До кінця вечора телевізори показували заставку «Перерва з технічних причин». Передачу закрили.^[1]

Через чотири роки, 8 листопада 1961 року, кілька колишніх творців передачі «Вечір веселих запитань» випустили нову телепередачу — КВК. Коли перший ведучий Альберт Аксельрод залишив програму, його замінив студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту Олександр Масляков (відтоді він є постійним ведучим цієї передачі). Російською абревіатура КВН розшифровувалась як Клуб Веселых и Находчивых, але крім того, це була марка тодішнього телевізора — КВН-49. У передачі КВК вже змагалися команди. Оскільки команди часто іронізували над радянською дійсністю або ідеологією (а саме такі жарти більше за все подобалися телеглядачам), з якогось моменту їх стали передавати не наживо, а в запису, й сумнівні з ідеологічної точки зору жарти вирізали. Передача дратувала керівника центрального телебачення Сергія Лапіна, і незабаром нею став займатися КДБ. Цензура згодом ставала усе жорсткішою, аж до того, що на сцену не можна було виходити з бородою — це вважалося глузуванням над Карлом Марксом. Після сезону 1971/1972, в якому перемогли одесити з команди «Ділові люди» (Нархоз), передачу закрили.

КВК, як і «Вечір веселих запитань», користувався величезною популярністю. По всій країні виник КВК-рух. Як наслідування передачі, ігри КВК влаштовувалися в школах, піонерських таборах тощо. Відбірні турніри КВК проходили у вищих навчальних закладах по всій країні, на телебачення попадали найкращі команди.

Відродили КВК у 1986 році, на початку періоду перебудови.^[2] Ведучим, як і до закриття, був Масляков. Переможцем першого сезону стає команда «Одеські джентельмени» (університет). Через кілька випусків команди досягли настільки ж високого рівня, що й у КВК 1960-х. Знову виник рух КВК, причому ігри влаштовуються у Західній Європі, Ізраїлі, США. Проводиться (із приголомшливим успіхом) перша міжнародна гра СНД-Ізраїль (1992, Москва) та навіть чемпіонат світу між командами США, Ізраїлю, СНД та Німеччини (1994, Ізраїль). КВК стає однією з найпопулярніших телепередач в Росії та Україні.^[1]

Привіта́ння (Візитка) — цей конкурс зазвичай проводиться на початку гри. У ньому учасники команди представляють себе і свою команду. Привітання складається в основному з текстових жартів і мініатюр. Класичне вітання — це «лінійка» (5-8 осіб на авансцені обличчям до залу) та в однакових костюмах.

Розми́нка — конкурс, в якому команди за тридцять секунд повинні придумати смішну відповідь на запитання, які задаються іншими командами, залом, журі або ведучим.

СТЕ́М (студентський театр естрадних мініатюр — короткий конкурс, який був придуманий в 1995 році. Основний принцип конкурсу — на сцені має бути одночасно не більше трьох гравців КВК, проте іноді це правило не дотримується.

БРИ́З (Бюро раціоналізації та винаходів — короткий літературний конкурс, в якому командам потрібно представити якийсь винахід чи явище.

Музи́чний ко́нкурс — конкурс, у якому увага приділяється музичним номерам — пісням, танцям або грі на інструментах. У 1995 році був придуманий Конкурс однієї пісні (КОП), в якому можна використовувати тільки одну мелодію, а в 2003 році — Музичний фінал або Конкурс фінальної пісні, в ньому командам потрібно написати красиву і смішну фінальну пісню.

Біатло́н — конкурс, придуманий у білоруському КВК. Учасники команд «стріляють» жартами, а журі після кожного кола знімає з дистанції менш вподобану команду. Переможець отримує 1 бал, а в разі нічиєї — 0,9 балів кожному з фіналістів конкурсу.

Конкурс новин — схожий на БРИЗ, але виглядає як жартівливий випуск новин. Як і в «розминці» і на «біатлоні», на сцені у цьому конкурсі стоять всі гравці команди.

Домашнє завдання — довгий конкурс, грається в кінці гри. У відсутність «музикалки» грається іноді як «Музичне домашнє завдання».

Фрістайл — вільний конкурс, у якому командам дозволяється грати в будь-якому стилі і показувати будь-які номери. Конкурс був придуманий у 2003 році.

Кіно-конкурс — конкурс, у якому потрібно зняти кліп або озвучити відомий фільм.

Капітанський конкурс — індивідуальний конкурс для капітанів команд, що змагаються. У конкурсі не зобов'язаний брати участь капітан команди, іноді замість нього виступає фронтмен або інший актор команди.

Крім цих конкурсів, є й інші, які граються набагато рідше, або не граються більше. Серед них можна відзначити конкурси «Добро поскаржитися», «Тріатлон», «5 жартів про…», «Виїзний конкурс» та інші.^[1]