Кліодинаміка

Кліодинаміка — міждисциплінарна область дослідження, сфокусована на математичному моделюванні соціально-історичних процесів[1][2].

Муза Кліо

Назва походить від імені Кліо музи історії та героїчної поезії в грецькій міфології. Термін запропонований П. В. Турчином 2003 року[3][4].

Серед учених кліодинаміка не отримала загального визнання і є спірним дискусійним підходом[5][6].

Загальні відомості

Основним завданням кліодинаміки є виявлення та дослідження історичних закономірностей на основі аналізу довготривалих соціальних процесів. Згідно з публікаціями основоположників кліодинаміки, до теперішнього часу основними досягненнями можна вважати розробку математичних моделей «вікових» соціально-демографічних циклів[7][8][9][10] та досить успішне математичне моделювання довгострокового розвитку Світ-Системи[11].

На думку П. В. Турчина, кліодинаміка виростає з кліометрії, потребує в ній як у постачальника «сировини», емпіричних даних, але і клірометрівя потребує дисципліни, подібної до кліодинаміки, як у джерелі теорій і моделей, яке скеровує емпіричні дослідження.

Згідно публікації наукового журналіста Лаури Спінні в «Nature», більшість учених-істориків ставиться до кліодинаміки глибоко скептично, оцінюють її перспективи критично, і не впевнені в можливості успішного застосування її методів у історичній науці. Дехто, зокрема Сергій Капиця, підкреслювали, що «загальні питання застосування методів математики до суспільних явищ також вимагають більшої уваги і розуміння» і в багатьох випадках «мова може йти лише про якісне, „м'яке“ моделювання»[12]. Каліфорнійський «The Institute for Research on World-Systems», підтримує науковий журнал, присвячений кліодинаміці, в редакційну колегію якого входять Ренделл Коллінз і Кристофер Чейз-Данн[13][14].

Див. також

Примітки

  1. Спінні Лаура. .
  2. {{{Заголовок}}}.
  3. Arise cliodynamics. Nature. 3 липня 2008.
  4. History as science. Santa Fe Institute Bulletin. 2011. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 17 травня 2017.
  5. Сцабо, Пітер; Гедль, Радім (серпень 2011). Advancing the Integration of History and Ecology for Conservation 25 (4) (вид. Conservation Biology). с. 682.
  6. Беляєв, Е. [ Действительно ли Россия близится к распаду, как предсказывают математики?].
  7. Нефьодов, Сергій (2007). Концепция демографических циклов. Єкатеринбург: Вид-во УГГУ.
  8. Коротаєв, А. В.; Комарова, Н. Л.; Халтуріна, Д. А. (2007). Законы истории. Вековые циклы и тысячелетние тренды. Демография, экономика, войны (вид. 2-е). Москва: Видавнича група URSS.
  9. Турчин, Петро (2007). Историческая динамика: На пути к теоретической истории. Москва: Видавнича група URSS.
  10. Малков, Сергій (2004). Моделирование социально-политической и экономической динамики. У Дмитрієв, М. Г. Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели. Москва: Вид-во РГСУ. с. 76—188.
  11. Коротаєв, А. В.; Малков, А. С.; Халтуріна, Д. А. (2007). Законы истории. Математическое моделирование развития Мир-Системы. Демография, экономика, культура (вид. 2-е). Москва: Видавнича група URSS.
  12. Капиця, Сергій (2008). Очерк теории роста человечества: Демографическая революция и информационное общество. Москва: Никитский клуб. с. 56. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 17 травня 2017.
  13. Welcome to IROWS.
  14. Cliodynamics: The Journal of Theoretical and Mathematical History. eScholarship.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.