Кміт Михайло

Кміт Михайло (англ. Michael Kmit, 25 липня 1910(19100725), Стрий — 22 травня 1981, Сідней) — український художник, який довший час проживав і творив в Австралії. Він відомий тим, що представив неовізантійський стиль живопису в Австралії. Відзначений декількома значними австралійськими преміями, включаючи премію Блейка (1952) та премію Сера Джона Сульмана (1957 і 1970). У 1969 році австралійський художник і художній критик Джеймс Глісон описав Кміта як «одного з найрозкішніших колористів нашого часу».[1]

Кміт Михайло
Michael Kmit
Народження 25 липня 1910(1910-07-25)
Стрий
Смерть 22 травня 1981(1981-05-22) (70 років)
  Сідней, Австралія
Національність Український австралієць
Країна  Австралія
Жанр Неовізантійський стиль, Кубізм, Конструктивізм
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Діяльність художник
Вплив Візантійське мистецтво
Твори Апостол Марк-Іоан, Голос тиші
Нагороди Премія Блейка за релігійне мистецтво (1954), Премія Сера Джона Сульмана (1957 і 1970)

Прибуття в Австралію

Михайло Кміт навчався в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, але через Другу світову війну, він був змушений емігрувати, спочатку значився як «переміщена особа» в Інсбруку, Австрія, де він зустрів Доротею в 1945 році. Вони одружились в Ландеку, а пізніше переїхали в Брегенц де його дві дочки Ксенія і Таня (Тетяна) й народились, у 1946 і 1948 роках. Перебуваючи в післявоєнній Європі Кміт навчався в кубіста Фернана Леже в Парижі, і футуриста Карло Карра в Італії.[2]

Кміт емігрував в Австралію в 1949 році як учасник програми Австралійського уряду післявоєнної імміграції в Австралію. Він уклав контракт на роботу в Сіднеї впродовж двох років, яка була обрана для нього австралійською державною службою зайнятості.[3] Спочатку Михайло Кміт працював на цементному заводі у Віллавуді (Новий Південний Уельс), а пізніше як носій багажу на залізниці відповідно до контракту компенсації реімбурсації. Але після того, як Кміт зустрів художників Джеймса Глісона і Пола Хефлігера, які були вражені його роботою, він був представлений іншим художникам, включаючи Дональда Френда і Рассела Драйсдейла. Його друзі художники пізніше допомогли йому зняти житло в Меріолі (місце, де проживали художники Меріольської групи), що дозволило йому працювати ближче до художньої спільноти в Сіднеї. Картини він писав у нічний час, а вдень Кміт працював залізничним носієм багажу і прибиральником[4] [5], коли зарекомендував себе "як один з найкращих художників Австралії" того часу.[3] Він жив в Елізабет-Бей зі своєю сім'єю, поки не переїхав до Сполучених Штатів.

Вплив на мистецтво Австралії

Картини Кміта, натхненні візантійським стилем релігійного іконопису, були добре прийняті в Австралії через їхній новий підхід і нові предмети. Його картини, що відносяться до неовізантійського стилю, інтегрували стилізовані портрети з геометричним кубізмом і конструктивізмом форм, візерунків і яскравих кольорів.

Упродовж 1950-х років, перед від'їздом до Сполучених Штатів в кінці десятиліття, Кміт справив великий вплив на багатьох художників, особливо з Меріольської групи [6] (також відомої як англ. "Charm School"). [7] Глісон описав Кміта як "одного з найрозкішніших колористів нашого часу». [1] Пол Хефлігер писав: "З усіх зарубіжних претендентів на мистецтво, які відвідали ці береги з часів війни, Майкл Кміт є єдиним, який справив враження на нинішнє покоління художників".[8]

Після здобуття ряду нагород, в тому числі премії Блейка (1953) і премії Сер Джона Сульмана (1957), він залишив Австралію і переїхав до Сполучених Штатів в 1958 році, де проживав на території затоки Сан-Франциско. Американський період Кміта не позначений великими успіхами, що було, можливо, частково викликано періодом депресії внаслідок кінця його шлюбу. Після повернення до Австралії у 1965 році його стиль і формат змінились, що викликало стримані оцінки і критику з боку мистецтвознавців. Внаслідок шлюбу з Нормою Рендел, у травні 1968 року народився їхній син Майкл Кміт Молодший. Критики зауважують, що на час написання "Кассандри" (1979), тобто за два роки до смерті художника, в його роботах знову з'являється його бадьорість 1950-х років.[6]

Виставки

У 1951 році Михайло Кміт вперше показав свої роботи у Брисбені в Галереї Джонстона, де власник Брайан Джонстон мав намір показати «найбільш творчу роботу в Австралії сьогодні», частково з робіт «блискучих» молодих художників.[9] До самої смерті Михайло Кміт виставлявся на численних групових виставках по всіх австралійських штатах: Квінсленд, Вікторія, Західна Австралія, Тасманія, Новий Південний Уельс і Південна Австралія, в тому числі на виставках на призи Арчібальда, Вінна та Сера Джона Сульмана.

Михайло Кміт був членом і виставлявся разом з Сіднейською філією Товариства сучасного мистецтва, «Сіднейською групою» і Товариством художників Австралії.[10] Він також був почесним членом, і виставлявся з Спілкою українських образотворчих митців Австралії. [11] [12]

Деякі із виставок Михайла Кміта:

  • 1951 — Товариство сучасного мистецтва Австралії, Щорічна виставка
  • 1952 — Товариство художників Австралії, Весняна виставка, Сідней
  • 1952 — Показ шести річних виставок, Галерея Мекворі
  • 1952 — Товариство сучасного мистецтва Австралії, 14-а щорічна виставка
  • 1953 — Щорічна виставка товариства художників Австралії, Департамент освіти картинної галереї, Сідней
  • 1953 — Показ Шести, Галерея Мекворі
  • 1954 — Товариство сучасного мистецтва Австралії, Щорічна виставка
  • 1954 — Спільна виставка з «Сіднейською групою»
  • 1956 — Товариство художників Австралії, Щорічна виставка
  • 1956 — 'Сучасний австралійський живопис', Тихоокеанська виїзна виставка, Картинна галерея Товариства сучасного мистецтва Австралії і на борту лайнера the SS Orcades
  • 1957 — Товариство художників Австралії, Виставка малюнків та гравюр. Картинна галерея Девіда Джонса
  • 1957 — Показ Восьми, Галерея Мекворі
  • 1965 — Галерея Домініон, Дарлінхарст Сідней
  • 1965 — Австралійські галереї, Мельбурн
  • 1968 — Персональна виставка, Галереї Фон Бертуш, Ньюкасл-апон-Тайн
  • 1979 — Персональна виставка, Галереї Ніагара Лейн, Мельбурн (7–27 Червня 1979)
  • 1974 — Групова виставка на офіційному відкритті Галерей Філіпа Бекона у Квінсленді
  • 1979 — Персональна виставка в Голдсворт Галереї Вулара, Сідней
  • 1980 — Персональна виставка в Галереї образотворчого мистецтва, Західна Австралія
  • 1980 — Виставка Блейка в Сіднеї
  • 1982 — Персональна виставка, Галереї Фон Бертуш, Ньюкасл-апон-Тайн (26 Лютого – 14 Березня 1982)
  • 2010 — Столітня виставка (ретроспектива), Студія W – Woolloomooloo Сідней

Нагороди
  • 1952 — Премія Блейка за релігійне мистецтво (Друга премія в розмірі 50 гіней) – за картину Вознесіння (англ. The Ascension)
  • 1953 — Премія Блейка за релігійне мистецтво – за картину Апостол Марк-Іоан (англ. The Evangelist, John Mark)
  • 1954 — Премія Перта за сучасне мистецтво – за картину Фасад Кінгс-Кросу (англ. King's Cross Facade)
  • 1955 — Премія критиків у галузі сучасного мистецтва
  • 1956 — Премія пам'яті Дерсі Моріс
  • 1957 — Премія Сера Джона Сульмана — за картину Голос тиші (англ. The Voice of Silence)
  • 1967 — Мистецька премія Мелроуза, Аделаїда ($500)
  • 1970 — Премія Сера Джона Сульмана — за картину Філопіна (англ. Philopena)

Колекції його картин

Примітки
  1. James Gleeson (1969). Masterpieces of Australian Painting. Melbourne: Landsdowne Press. с. 166. ISBN 0701800003.
  2. Moore, Tom Inglis (1953). Australia writes: an anthology (edited for the Canberra Fellowship of Australian Writers). F.W. Cheshire. с. 185.
  3. Гарольд Голт, Australian Minister for Immigration (April 1956). The New Face of Australia. The Rotarian: 14.
  4. Religious Art Prize Winner Is A Railway Porter.. The Sydney Morning Herald. 8 April 1953. с. 1. Процитовано 26 січня 2015.
  5. Ukrainian artist, Michael Kmit cleaning trains [Photograph]. Процитовано 26 January 2015.
  6. Michael Kmit 1910–1981. Cbus Collection of Australian Art. Процитовано 7 May 2014.
  7. Назва "The Sydney Charm School" використовувалась (деколи принизливо) для опису групи художників.
  8. Hughes, Robert (1970). The Art of Australia (вид. 2). Ringwood, Victoria: Penguin. с. 204.
  9. Martin-Chew, Louise (2007). Johnstone, Brian William Wallace (1920–1988). Australian Dictionary of Biography (National Centre of Biography, Australian National University).
  10. Dutton, Geoffrey (ed.) (1992). Artist's Portraits. Національна бібліотека Австралії. с. 113. ISBN 9780642105790.
  11. Yekelchuk, Serhiy (1994). «Зберігаючи спадщину: Нарис історії української спільноти в Австралії» (Ukrainian). Almanac of Ukrainian life in Australia. Sydney: The Free Thought and the Ukrainian Studies Foundation in Australia. pp. 36. ISBN 0-908168-04-7. http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6343-almanah-ukrayinskogo-chasopisu-vilna-dumka-ta-fundatsiyi-ukrayinoznavchih-studiy-v-avstraliyi/.
  12. Kravchenko, Peter (1994). «СУОМА (НПВ): Спілка Українських Образотворчих Мистців Австралії (НПВ)» (Ukrainian). Almanac of Ukrainian life in Australia. Sydney: The Free Thought and the Ukrainian Studies Foundation in Australia. pp. 419–421. ISBN 0-908168-04-7. http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6343-almanah-ukrayinskogo-chasopisu-vilna-dumka-ta-fundatsiyi-ukrayinoznavchih-studiy-v-avstraliyi/.

Джерела
  • Michael Kmit Paintings 1953—1979, Niagara Lane Galleries, Melbourne, exhibition catalogue, 7–27 June 1979 (англ.)
  • Michael Kmit, Von Bertouch Galleries, Newcastle, exhibition list, 26 Feb — 14 Mar 1982 (англ.)
  • «Михайло Кміт (1910-1981)», Володимир Попович (журнал «Сучасність», число 7-8, Мюнхен, 1986) (укр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.