Княжинський Антон

Княжинський Антон
Народився	20 лютого 1893; Тисовиця
Помер	12 лютого 1960 (66 років); Філадельфія, Пенсільванія, США
Країна	Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща → → СРСР → США
Діяльність	письменник
Посада	директор Коломийської ґімназії, голова Українського уряду Коломийської округи

д-р Анто́н Княжи́нський (20 лютого 1893, с. Тисовиця Старо-Самбірського повіту — 12 лютого 1960) — літературознавець, військовик, освітній і громадський діяч. Доктор філософії, професор, директор Коломийської гімназії, січовий стрілець, політв'язень більшовицьких таборів.

З біографії

Народився на Бойківщині у священичій сім'ї. Шкільну освіту здобув у Самборі, де батько мав парафію. Диплом доктора філософії отримав по навчанні у Львівському університеті.

Одним із перших зголосився до лав Українських Січових Стрільців.

Після війни працював у навчальних закладах Яворова, Дрогобича, Тернополя, Самбора. Місця праці змінював через переслідування польської влади.

У лютому 1928 року входив до складу ініціативної групи по створенню товариства «Бойківщина», головував адвокат Володимир Гуркевич; з 1937 року разом з Володимиром Кордубою керував товариством. Був одним із засновників музею «Бойківщина» у Самборі — разом з Володимиром Чуркевичом; музеєм завідував Іван Филипчак.

На Різдво Господнє 1939 року єпископ Григорій (Хомишин) оповів йому про своє видіння, у якому він бачив жахливу війну і їх обидвох в катівнях у невідомих землях. Видіння в швидкому часі справдилося.

В часі Другої світової війни виконував обов'язки керівника окружної адміністрації, встиг побувати директором Коломийської ґімназії, головою Українського уряду Коломийської округи, і референтом культури при окружному комітеті у Станіславові. Вчителював у гімназіях, був директором Коломийської гімназії.

Через переслідування гестапо Княжинський змушений був переїхати до Нового Сончу. У 1944 році потрапив до Відня. 1945 року радянська влада заарештувала Княжинського у Відні й запроторила на десять років до сибірських концтаборів.

1955 року йому пощастило вирватися з тяжкої неволі й долучитися до родини, що проживала на той час у Філадельфії, де й помер 12 лютого 1960 року.

Творчість

Автор спогадів «На дні СССР» (1959, посм. 2001) та «В країні неволі»; літературознавчих праць «Творчий шлях Лесі Українки», студії «Дух нації» (1959), статей.

Вшанування

Його ім'я носить вулиця у Коломиї.

В Дрогобицькому педагогічному університеті існує студентська дослідницька формація імені Антона Княжинського.

Література

Маркусь В. Княжинський Антін // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк—Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 370—371.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Інтернет-ресурси

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.