Кобальт-60

Ко́бальт-60, радіоко́бальт радіоактивний нуклід хімічного елемента кобальту з атомним номером 27 і масовим числом 60. У природі практично не зустрічається через малий період піврозпаду. Відкритий в кінці 1930-х років Ґ. Сіборґом і Дж. Лівінгудом в Каліфорнійському університет в Берклі[3].

Кобальт-60

Схема розпаду кобальту-60

Загальні відомості
Назва, символ радіокобальт,60Co
Нейтронів 33
Протонів 27
Властивості ізотопу
Період напіврозпаду 5,2713(8)[1] років
Батьківські ізотопи 60Fe
Продукти розпаду 60Ni
Атомна маса 59,9338171(7)[2] а.о.м
Спін 5+[1]
Дефект маси −61 649,0(6)[2] кеВ
Канал розпаду Енергія розпаду
β 2,82307(21)[2] МеВ

Активність одного грама цього нукліду становить близько 41,8 ТБк.

Кобальт-60 має найбільший час життя з радіоактивних ізотопів кобальту, і має важливі практичні застосування.

Утворення і розпад

Гамма-спектр розпаду кобальту-60. Видно лінії, що відповідають енергіям 1,1732 і 1,3325 МеВ

Кобальт-60 є дочірнім продуктом β-розпаду нукліду 60Fe (період напіврозпаду складає 1,5(3)×106 років[1]):

Кобальт-60 також зазнає бета-розпаду (період напіврозпаду 5,2713 років), в результаті якого утворюється стабільний ізотоп нікелю 60Ni:

Основний стан ядра 60Co має спін і парність J π = 5+, а основний стан дочірнього ядра 60Ni має J π = 0+. Тому бета-розпад в основний стан дуже сильно подавлений у зв'язку з великою зміною спіну, яка була б потрібна для такого переходу. Бета-розпади 60Co відбуваються лише у збуджені стани 60Ni, що мають великий спін: 1,332 МеВ (2+), 2,158 МеВ (2+) і 2,505 МеВ (4+).

Найімовірнішим є випускання електрона і антинейтрино з сумарною енергією 0,318 МеВ, 1,491 МеВ і 0,665 МеВ (в останньому випадку ймовірність становить всього 0,022 %)[4]. Після їх випускання нуклід 60Ni одразу перебуває, зазвичай, на одному з трьох енергетичних рівнів з енергіями 1,332, 2,158 і 2,505 МеВ (залежно від того, яку енергію винесла пара електрон/антинейтрино), а потім переходить в основний стан, випромінюючи гамма-кванти (3 рівня дають в комбінації 6 можливих енергії гамма-випромінювання) або передаючи енергію конверсійним електронам. Найімовірнішим є випромінювання квантів з енергією 1,1732 МеВ і 1,3325 МеВ. Повна енергія розпаду кобальту-60 становить 2,823 МеВ.

Ізомери

Відомий єдиний ізомер 60mCo з наступними характеристиками[1]:

  • Надлишок маси: −61 590,4(6) кеВ;
  • Енергія збудження: 58,59(1) кеВ;
  • Період напіврозпаду: 10,467(6) хв;
  • Спін і парність ядра: 2+.

Розпад ізомерного стану відбувається наступними каналами:

Отримання

Кобальт-60 отримують штучно, піддаючи єдиний стабільний ізотоп кобальту 59Co бомбардуванню тепловими нейтронами (в атомному реакторі або з допомогою нейтронного генератора).

Застосування

Кобальт-60 використовується у виробництві джерел гамма-випромінювання з енергією близько 1,3 МеВ, які використовуються для[5]:

  • стерилізації харчових продуктів, медичних інструментів та матеріалів;
  • активації посівного матеріалу (для стимуляції росту та врожайності зернових і овочевих культур);
  • знезаражування і очищування промислових стоків, твердих і рідких відходів різних видів виробництв;
  • радіаційної модифікації властивостей полімерів та виробів з них;
  • радіохірургії різних патологій (див. кобальтова гармата, гамма-ніж);
  • гамма-дефектоскопії.

Кобальт-60 використовується також в системах контролю рівня металу в кристалізаторі при безперервному розливі сталі.

Є одним з ізотопів, що використовуються в радіоізотопних джерелах енергії.

Див. також

Примітки

  1. Audi G., Bersillon O., Blachot J., Wapstra A. H. The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties // Nuclear Physics A.  2003. Vol. 729. P. 3–128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001.(англ.)
  2. Audi G., Wapstra A. H., Thibault C. The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references. // Nuclear Physics A.  2003. Vol. 729. P. 337—676. Bibcode:2003NuPhA.729..337A. DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003.(англ.)
  3. U. S. environmental protection agency (09.02.2009). Who discovered cobalt and cobalt-60? (англ.). Архів оригіналу за 29.08.2010. Процитовано 28 серпня 2010.(англ.)
  4. WWW Table of Radioactive Isotopes (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 28 серпня 2010.(англ.)
  5. Радиационные технологии на Ленинградской атомной станции. Архів оригіналу за 30 липня 2009. Процитовано 28 серпня 2010.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.