Ковалевський Олександр Онуфрійович

Олекса́ндр Ону́фрійович Ковале́вський (нар. 7 (19) листопада 1840(18401119), Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія — 9 (22) листопада 1901, Петербург, Російська імперія) — український та російський біолог і ембріолог.

Олександр Онуфрійович Ковалевський
Народився 19 листопада 1840(1840-11-19)[1]
Vārkavad, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 22 листопада 1901(1901-11-22)[1][1] (61 рік)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2][1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Місце проживання Росія
Країна Російська імперія
Діяльність зоолог
Alma mater Петербурзький університет
Галузь ембріологія, зоологія, еволюційна біологія
Заклад Казанський університет, Київський університет, Одеський університет, Севастопольська біологічна станція
Ступінь Доктор природничих наук
Відомі учні Рейнгард Володимир Васильович і Попов Микола Федорович
Членство Лондонське королівське товариство, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук і Туринська академія наук[1]
Відомий завдяки: Закон Ковалевського
Рід Ковалевські
Брати, сестри Vladimir Kovalevskyd
Діти Vladimir Kovalevskyd
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства

 Ковалевський Олександр Онуфрійович у Вікісховищі
Погруддя О. О. Ковалевському перед будівлею Інституту південних морів

Життєопис

Походженням із козацько-шляхецького роду Харківщини Ковалевських, започаткованого від XVII ст. козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою на Деркачівщині, поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку [3] [4].

Народився Олександр у Варкаваській волості Вітебської губернії, тепер Прейльського району Латвії.

Навчався в Петербурзькому університеті. Отримав ступінь магістра за дисертацію: «Історія розвитку ланцетника — Amphioxus lanceolatus», ступінь доктора за дисертацію: «Про розвиток Phoronis». Був професором зоології послідовно в Казанському, Київському та Новоросійському (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

У 1870—1873 роках здійснив поїздку з науковою метою до Червоного моря та до Алжиру.

У 1890 після чергової закордонної екскурсії вибраний ординарним академіком Імператорської Академії Наук.

З 1892 до 1901 працював директором Севастопольської біостанції.

Наукова діяльність

Своїми працями разом з Іллєю Мечниковим поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Дослідження Ковалевського довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники другої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.

Головний висновок з його досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні та безхребетні.

Див. також

Примітки
  1. Туринська академія наук — 1757.
  2. Ковалевский Александр Онуфриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 379. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  4. Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.

Література

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.