Коваленко Поліна Іванівна

Народилася 25 вересня (8 жовтня) 1911 року в родині робітника. У 1935 році закінчила Харківський психоневрологічний інститут кадрів.

У 1935—1941 роках — лікар-психіатр у місті Маріуполі Донецької області; завідувач клінічного відділу Полтавської психіатричної лікарні.

Під час німецько-радянської війни працювала у військових медичних установах та госпіталюх. У 1943—1946 роках — лікар-психіатр Полтавського евакуаційного госпіталю, лікар-психіатр Полтавської обласної лікарні

У 1946—1950 роках — старший науковий співробітник Львівського науково-дослідного інституту охорони материнства і дитинства.

У червні 1950—1952 роках — завідувач психіатричного відділу Полтавської обласної лікарні.

З 1953 року — директор Українського психоневрологічного науково-дослідного інституту (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ) у місті Харкові.

Член КПРС з 1954 року.

У 1961—1970 роках — 1-й заступник міністра охорони здоров'я Української РСР. Водночас у 1969—1975 роках — завідувач кафедри дитячої психоневрології Київського інституту удосконалення лікарів.

Основні наукові дослідження: профілактика й лікування шизофренії, динаміка шизофренічного процесу; закономірності функціонування вищих відділів нервової системи в нормі та при патології, патофізіологічне обґрунтування різних форм неврозів; гіпертонічна хвороба, ранні форми порушень кровообігу мозку церебрального і екстрацеребрального походження; патогенез, діагностика й лікування злоякісних пухлин головного мозку.

Померла у березні 1975 року в місті Києві.

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Коваленко Поліна Іванівна
• газета «Вечірній Київ» (Київ) — 1975 рік — березень.