Ковельський ґебіт
Ко́вельський ґебі́т, Ко́вельська окру́га (нім. Kreisgebiet Kowel) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Ковелі, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.
Kreisgebiet Kowel Ковельський ґебіт |
|
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Волинь-Поділля |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Еріх K. |
Населення (1943) | |
- Усього | 281,342 |
Джерело: territorial.de |
Історія
Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні[1] на території міста Ковеля та Голобського, Ковельського, Маневицького, Мацеївського, Ратнівського, Седлищенського, Заболоттівського і Турійського районів тодішньої Волинської області. Станом на 1 вересня 1943 Ковельський ґебіт поділявся на 9 німецьких районів: район Голоби (нім. Rayon Goloby), район Заболоття (нім. Rayon Sablotje), міський район Ковель (нім. Rayon Kowel-Stadt), сільський район Ковель (нім. Rayon Kowel-Land), район Маціїв (нім. Rayon Mazejewo), район Маневичі (нім. Rayon Manewitschi), район Ратне (нім. Rayon Ratno), район Седлище (нім. Rayon Sedlischtsche) і район Турійськ (нім. Rayon Turisk).[1]
У Ковелі виходив щотижневик «Ковельські вісті», який був органом Ковельського гебітскомісаріату. Відомі випуски з 21 лютого 1942 по лютий 1944 рік. Його редакторами були послідовно О. Муравський (у 1942 році), В. Бачинський (1942–1943 рр.), Леонід Лісовський (1943 р.), Є. Скрипнюк (1944 р.). У 1941 році видавалося «Ковельське слово», редактором якого був Федір Дудко.[2]
6 липня 1944 року в ході битви за Ковель адміністративний центр округи зайняли радянські війська.