Кодекс Селден

Кодекс Селден (Codex Selden) — міштекський рукопис посткласичного періоду (до появи іспанців у Мексиці), написаний піктографічним письмом. Отримав назву на честь англійського правника Джона Селдена.

Кодекс Селден

Історія

Датою створення вважається 1554 рік, проте автори цього кодексу невідомі. На думку вченого Майкла Сміта, манускрипт було створено в Ялтепеку (Хальтепеку). Англійський вчений і правник Джон Селден (1584–1654) придбав рукопис за невідомих обставин. Після його смерті перейшов у спадок до бібліотеки Оксфордського університету (Велика Британія).

Вперше документ опубліковано лордом Кінгсборо в 1831-1848 роках у 10-томній збірці «Старожитності Мексики». Повне факсиміле з коментарями Альфонсо Касо були надруковано у 1964 році. Кодекс свого часу був відомий під різними номерами: Селден I (Lienso de Retapa), Селден II, Селден А.2, Селден 3135 (А.2).

На початку 1950-х років висунуто гіпотезу, за якою кодекс є палімпсестом. Дослідники навіть зішкребли ділянку рукопису (стор. 11), виявивши приховані зображення. Проте вирішили далі не проводити вивчення кодексу таким згубним способом.

У 2012-2016 роках дослідникам із Бодліанської бібліотеки Оксфордського університету та двох нідерландських університетів вдалося за допомогою техніки гіперспектрального аналізу зображень просканувати документ, не пошкодивши його. Станом на 2016 рік проскановано 7 сторінок.

В результаті під шаром гессо (суміші гіпсу і крейди) на сторінках Кодексу були виявлені зображення доколумбових часів. Знайдений текст дуже різниться від інших ранніх міштекських манускриптів. Виявлена тут міштекська генеалогія, схоже, унікальна, що може бути безцінним для інтерпретацій археологічних даних з південної Мексики.

Опис

Створено на оборобленій шкірі. Основні кольори — червоний (кошеніль) та чорний (сажа). Кодекс зчитується знизу вгору, починаючи з лівої сторони. Довжина 5 м, має 20 сторінок (спочатку складався з 15 сторінок).

Зміст

Зміст манускрипту — історія міста Ялтепек (Хальтепек або Аньуте, сучасний штат Оахака, Мексика) у X-XVI ст., його правлячу династію (є генеалогічні таблиці володарів), що належала до народу міштеків. Найбільше місця приділяено життєпису Володарці 6 Мавпи, Володарю 11 Вітру, раднику 10 Ящірки, Пану 9 Трави.

Крім того, у кодексі висувається претензії на володіння містом Сауатлан.

На деяких сторінках представлені понад 20 образів людей, що сидять або стоять, дивлячись в один бік. Схожі сцени були виявлені в інших міштекських манускриптах, де володаря зображено зі своєю радою. У прихованій частині манускрипту зображені як чоловіки (йдуть із палицями та списами), так і жінки (з червоним волоссям або в головних уборах), а також символи місцевості з позначеннями річки.

Один персонаж часто повторюється. Його супроводжує піктограма — скручена мотузка і кременевий ніж. На думку дослідників, цей персонаж нагадує зображену в інших міштекських кодексах (Кодекс Бодлі і Кодекс Зуш-Неттол) людину, яка могла бути праотцемм для двох міштекських родів, чиї рештки знайшли під час розкопок у Саачилі й Теосакуалько. Втім, для підтвердження цієї версії необхідно провести подальші дослідження [1].

Примітки
  1. Прихований кодекс міштеків // Zbruch, 25.08.2016

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.