Козак Володимир Іванович
Володимир Іванович Козак (26 липня 1917, Перемишль — 19 вересня 1993, Мюнхен) — офіцер 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина», оберштурмфюрер військ СС, сотник УНА.
| Козак Володимир Іванович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
26 липня 1917 Перемишль | |||||
| Помер |
19 вересня 1993 (76 років) Мюнхен | |||||
| Військове звання | Оберштурмфюрер, сотник | |||||
| Нагороди |
 Штурмовий піхотний знак в сріблі | |||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Син поліцейського старшини Української Галицької Армії (УГА).
Володимир здобув середню освіту і відбув строкову службу у польській армії. Пізніше, у Львові, вступив до ОУН. Коли в 1939 році Галичину окупували більшовики, він залишився в краю, був заарештований і ледь не одержав 7 років заслання на Сибір.
У 1943 році, з початком набору добровольців у дивізії СС «Галичина», Володимир Козак вступив у дивізію, де успішно закінчив старшинську школу. Відзначився під час боїв під Бродами та при обороні австрійського замку Гляйхенберг.
В кінці війни разом із рештою бійців дивізії здався в американський полон. Після звільнення оселився в Мюнхені, де і прожив решту життя.
Особистість
Козак вважався користувався глибокою повагою своїх підлеглих завдяки вмілому командуванню та особистій хоробрості.
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (1 серпня 1944) — за відвагу в боях під Бродами.
- 1-го класу (квітень 1945) — за заслуги в боях в районі замку Гляйхенберг 9 квітня 1945 року.
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Нагрудний знак ближнього бою в сріблі
- Золотий Хрест за особливі заслуги Головної Управи Братства