Козак Віра
Віра Козак (дівоче прізвище Юрченко; 24 червня 1982, Горлівка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — українська волейболістка, центральна блокуюча. Гравець національної збірної.
Віра Козак | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження |
24 червня 1982 (39 років)
Горлівка, Донецька область, УРСР, СРСР |
Зріст | 183 см |
Спорт | |
Вид спорту | волейбол |
Спортивне звання | |
Клуб |
«Сєвєродончанка» «Полісянка» (Рівне) «Регіна» (Рівне) «Джінестра» (Одеса) |
Нац. збірна | Україна (2011) |
Статус професіонала | 1998 |
Завершення виступів | 2013 |
Участь і здобутки | |
Із біографії
Віра Юрченко народилася в Горлівці. Згодом її родина переїхала до Сєвєродонецька. Середню освіту здобула в Луганському вищому училищі фізичної культури. 1998 року стала гравцем новостворенної команди «Сєвєродончанка», котра в дебютному сезоні здобула перемогу в другій лізі. Серед її партнерок були Ганна Піддубна, Антоніна Кривобогова і Марина Марченко[1]. У міжсезоння поступила до Рівненського інституту слов'янознавства на психолога. Паралельно виступала за місцеві клуби «Полісянка» (три сезони) і «Регіна» (два сезони).
Після завершення навчання повернулася дл складу «Сєвєродончанки», яка дебютувала у суперлізі і намагалася підсилити свій склад. На перших порах конкурувала за місце в основному складі з Юлією Гричук, Світланою Стразовою і Юлією Якушевою[2]. Сезон 2005/06 її команда завершила на третій позиції і, окрім бронзових медалей, їй присвоїли звання «Майстер спорту України»[3]. У січні 2009 року стала переможцем Кубка України. Того сезону «Сєвєродончанка» здобула золоті медалі чемпіонату України, але в заключних матчах вона участі не брала — у лютому пішла в декретну відпустку, одружилася і народила сина.
Влітку 2010 перейшла до одеської «Джінестри». У першому сезоні стала володаркою Кубка України і срібним призером національної першості[4]. 2011 року виступала в складі національної збірної України. У січні 2012 року клуб залишила Анастасія Смирнова і її обрали капітаном команди. «Джінестра» перебувала у скрутному фінансовому стані і по завершенні сезону припинила своє існування, а Віра Козак повернулася до «Регіни», де завершила виступи в професійному волейболі[5][6].
Досягнення
- Чемпіон України (1): 2009
- Володар кубка України (2): 2009, 2011
- Срібний призер чемпіонату України (1): 2011
- Бронзовий призер чемпіонату України (1): 2006
Клуби
Роки | Команди |
---|---|
1998—1999 | «Сєвєродончанка» |
1999—2002 | «Полісянка» (Рівне) |
2002—2004 | «Регіна» (Рівне) |
2004—2009 | «Сєвєродончанка» |
2010—2012 | «Джінестра» (Одеса) |
2012—2013 | «Регіна» (Рівне) |
Примітки
- Сезон 1998/1999 (російська). Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Нас покидает Вера Юрченко... (російська). Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Сезон 2005/2006 (російська). Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 20 вересня 2021.
- Кубок Украины (російська). Официальный сайт ВК «Химик». Архів оригіналу за 21-09-2021. Процитовано 19-09-2021.
- Валерій Слєпцов: «Головне — втриматись у Суперлізі». Рівне Вечірнє. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Валерій Пархоменко: «Націлюємося покращити результат». 5kolec.com. Процитовано 20 вересня 2021.
Посилання
- Волейболістка Віра Козак: «Все життя у волейболі». ЧаРівне.info. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Vira Kozak (англійська). women.volleybox.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Вера Юрченко: «Радости моей вновь играть за «Северодончанку» не было конца» (російська). Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Нас покидает Вера Юрченко... (російська). Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Vira Kozak (англійська). WorldofVolley. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
- Вера Козак (російська). ВК «Джинестра». Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 20 вересня 2021.