Козинкевич Едвард Теодорович

Едвард (Едуард) Теодорович Козинкевич (нар. 23 травня 1949, Львів — пом. 15 листопада 1994, Львів) — український радянський футболіст і тренер. Нападник, виступав за команди СКА (Львів), «Шахтар» (Донецьк), «Карпати» (Львів), «Динамо» (Москва). Провів 6 ігор (1 гол) за збірну Радянського Союзу. Віце-чемпіон Європи 1972. Майстер спорту міжнародного класу СРСР.

Едвард Козинкевич
Едвард Козинкевич
Особисті дані
Повне ім'я Едвард Теодорович Козинкевич
Народження 23 травня 1949(1949-05-23)
  Львів
Смерть 15 листопада 1994(1994-11-15) (45 років)
  Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1967—1969 СКА (Львів)73(13)
1970—1971 «Шахтар» (Донецьк)58(17)
1972—1974 «Карпати» (Львів)77(14)
1975 «Динамо» (Москва)4(0)
1976—1978 «Карпати» (Львів)58(4)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1971 СРСР (олімп.)4(3)
1972 СРСР6(1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
19?? СКА (Львів)асистент
19?? «Тризуб» (Філадельфія)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Клубна кар'єра

Вихованець львівської СДЮШОР-4[2]. Перший тренер: Святослав Канич. Почав кар'єру футболіста у львівському СКА. У команді провів 73 матча і забив 13 голів. Потім грав за донецький «Шахтар». У 1970 році отримав звання майстер спорту. З 1972 року по 1974 рік виступав за львівські «Карпати». У 1975 році виступав за московське «Динамо», у складі клубу став бронзовим призером чемпіонату СРСР. Завершив кар'єру у львівських «Карпатах» у 1978 році.

Технічний, швидкий, результативний нападник. Входив до списку 33 найкращих футболістів СРСР (1970, 1971) і УРСР (1970, 1971, 1972, 1974, 1976).

Кар'єра в збірній

2 червня 1971 року дебютував у олімпійській збірній СРСР в матчі проти Голландії (4:0), в цьому матчі Козинкевич забив 2 голи. У складі олімпійської збірної всього провів 4 матчі і забив 3 голи.

У національній збірній СРСР дебютував 19 квітня 1972 року в матчі проти Перу (2:0). Козинкевич потрапив у заявку на чемпіонату Європи 1972 в Бельгії. Едвард взяв участь у провальному матчі для СРСР проти ФРН (3:0)[3], Козинкевич вийшов на 63 хвилині замість Анатолія Банішевського. Всього за збірну СРСР провів 6 матчів і забив 1 гол.

Тренерська кар'єра

Після закінчення ігрової кар'єри став тренером у ДЮСШ СКА (Львів). Був тренером у львівському спортінтернаті. Також тренував американський «Тризуб» з Філадельфії.

Смерть і шана
Могила на Личаківському цвинтарі
Пам'ятна таблиця

Коли 15 листопада 1994 року Едвард не повернувся вчасно додому, дружина Оксана з їхнім добрим товаришем, партнером по грі в «Карпатах» Богданом Грещаком пішли в гараж. Відчинивши двері, побачили Едварда мертвим за кермом. Офіційною версією було отруєння чадним газом, але двигун не працював, а мертвий Козинкевич мав травмовані руки і голову. І ще зникли гроші, які вони тримали саме у гаражі[джерело?].

Похований на Личаківському цвинтарі (поле 74)[4].

Едвард Козинкевич виховав дочок Мар'яну і Галину. За ініціативи львівської спеціалізованої футбольної СДЮШОР–4, директором якої є колега з «Карпат» Роман Риф'як, у січні 1999 року було проведено перший турнір юних футболістів, присвячений пам'яті Козинкевича. Тепер на будинку на вулиці Княгині Ольги, 16, куди він повертався зі спортивних мандрів, з листопада 2013 року висітиме пам'ятна таблиця, що нагадуватиме про цього видатного львівського футболіста.[5]

Досягнення

Примітки
  1. https://wz.lviv.ua/far-and-near/129292-vshanuvaly-edvarda-kozynkevycha
  2. Ігор Кульчицький виконав бажання сина. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 29 жовтня 2010.
  3. Spielschema / Aufstellung: Germany — USSR (EURO 1972 Belgium)
  4. Екскурсія «поховання львівських спортовців на Личаківському кладовищі» — один з напрямів розвитку некрополя як туристичного об'єкта / Ольга Романчук, Ростислав Коваль, Юліана Мельник [та ін.] // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров'я людини / за заг. ред. Євгена Приступи. — Л., 2015. — Вип. 19, т. 4. — С. 81 — 87.
  5. Юрій Назаркевич: Гра триває. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2014.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.