Козиця піренейська

Козиця піренейська (Rupicapra pyrenaica) — вид ссавців з роду Козиця (Rupicapra), поширений в південно-західній Європі.

?
Козиця піренейська

Rupicapra pyrenaica ornata
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordozoa)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Placentalia)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Козлові (Caprinae)
Рід: Козиця (Rupicapra)
Вид: Козиця піренейська
Біноміальна назва
Rupicapra pyrenaica
(Bonaparte, 1845)

Посилання
Вікісховище: Rupicapra pyrenaica
Віківиди: Rupicapra pyrenaica
EOL: 344582
ITIS: 625158
МСОП: 19771
NCBI: 72545
Fossilworks: 149674

Поширення

Країни поширення: Андорра, Франція, Італія, Іспанія. Висотний діапазон проживання: 400-2,800 м над рівнем моря.

Стиль життя

Зустрічається в альпійських луках, кам'янистих ділянках, лісових долинах і нижніх частинах схилів в гірських районах. Цей вид в цілому залишається на рівні вище 1800 метрів на альпійських луках у теплі місяці року. В кінці осені і взимку, як відомо, сходять нижче 1100 метрів. В останні роки деякі групи тварин почали постійно населяти ліси. Самиці живуть в групах з молодими тваринами, в той час як самці живуть більшу частину року одинаками. Харчуються травами, мохами, лишайники та іншим рослинним кормом. Після 170-денної вагітності, самиця народжує навесні, як правило, одне маля; двійня і трійня рідкісні.

Морфологія

Морфометрія

Висота в холці: 760-810 мм, довжина голови й тіла: 900-1300 мм, довжина хвоста: 30-40 мм, вага: 24-50 кг.

Опис

Волосся літнього хутра лише 40 мм довжиною, рудувато-коричневе. Зимове хутро утворене довгим і товстим покривним волоссям довжиною 100—200 мм і пухнастим підшерстям. Зимове хутро чорнувато-коричневе з великими булими площами на шиї, плечах, боках. Тонкі чорні роги 152—203 мм завдовжки є в обох статей.

Підвиди

Rupicapra pyrenaica

  • Rupicapra pyrenaica pyrenaica
  • Rupicapra pyrenaica ornata
  • Rupicapra pyrenaica parva

Джерела

Галерея
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.