Козлов Микола Кузьмич

Микола Кузьмич Козлов (нар. 16 (28) січня 1893(18930128), місто Кострома, тепер Російська Федерація — 29 серпня 1973, Москва) — радянський державний та партійний діяч, відповідальний секретар Кримського обласного комітету РКП(б), голова виконавчого комітету Нижньо-Волзької і Саратовської крайових Рад.

Козлов Микола Кузьмич
Народився 28 січня (9 лютого) 1893
Кострома, Російська імперія
Помер 29 серпня 1973(1973-08-29) (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія→ СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Учасник Перша світова війна
Членство Всеросійський центральний виконавчий комітет
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Член РСДРП(б) з 1909 року.

Один із організаторів підпільної більшовицької організації міста Костроми. Заарештовувався у 1910, 1911 і 1912 роках, до серпня 1913 року перебував у адміністративному засланні у Великому Устюзі. У вересні 1913 року знову був заарештований і засланий в Олонецьку губернію.

З грудня 1915 року служив в російській армії, учасник Першої світової війни. На Румунському фронті зустрів Лютневу революцію 1917 року. Був головою полкового, членом дивізійного солдатського комітету; вів агітаційну й організаторську роботу серед солдатів.

Після Жовтневого перевороту 1917 року повернувся в Кострому. До вересня 1918 року очолював Костромський міський комітет РКП(б).

З вересня 1918 по 1920 рік — голова Костромського губернського комітету РКП(б), у 1920 — березні 1921 року — відповідальний секретар Костромського губернського комітету РКП(б). Одночасно з квітня по листопад 1920 року — голова виконавчого комітету Костромської губернської Ради.

У 1921 році брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, після чого перебував на партійній роботі в Петрограді.

З лютого 1922 по жовтень 1924 року очолював виконавчий комітет Архангельської губернської Ради, одночасно був головою Архангельської міської ради (23 вересня 1922 — 26 жовтня 1924)[1]. До грудня 1929 року працював відповідальним інструктором ЦК ВКП(б).

З 17 грудня 1929 по 11 травня 1930 року — відповідальний секретар Кримського обласного комітету ВКП(б).

У 1931—1933 роках — голова виконавчого комітету Нижньо-Волзької крайової Ради.

У 1933—1934 роках — заступник завідувача відділу адміністративно-господарських і профспілкових кадрів ЦК ВКП(б) у Москві.

У січні 1934 року призначений головою виконавчого комітету Саратовської крайової Ради, але вже з 1934 року завідував секретаріатом Президії ЦВК СРСР, потім був начальником Канцелярії Президії Верховної Ради СРСР.

Обирався членом ВЦВК 10-го скликання (1922-1924)[2].

У 1959 році вийшов на пенсію. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви[3].

Примітки
  1. Старый Архангельск.
  2. Всероссийский Центральный Исполнительный Комитет X-го созыва (1922—1924). Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Процитовано 8 березня 2016.
  3. Козлов Николай Кузьмич. Центр генеалогических исследований. Процитовано 8 березня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.