Козьма Пресвітер

Про життя та діяльність Козьми Пресвітера зовсім мало відомо. І лише завдячуючи декільком описам, що він пише про себе в «Беседа против богомилите» — дослідники-сучасники мали змогу хоч щось про нього дізнатися.

Як було заведено у середньовічних священиків і писарів, Козьма найменував себе у текстівках «негідним». Проте, навряд чи він був серед духівництва низького рангу, адже у своєму трактаті він допускав широку критику високого духівництва Болгарської патріархії.[1] — це означало, що він був знайомий зі звичками та підвалинами серед високопоставлених членів церковної ієрархії і писав свій трактат під впливом, або ж за прямими замовленнями болгарських сановників-правителів, а той самого царя.

Щодо місця народження та проживання Козьми Пресвітера — то точних даних про це не існує: одні припускають його походження зі столиці — Преслава[2], а інші схиляються до Охридського походження чи районів сучасної Македонії[3].

Дослідники життя і творчості Козьми Пресвітера вважають його автором кількох релігійно-теологічних трактатів. На жаль, жоден із них не дійшов до сучасників в оригіналі. І лише один з них, найвідоміший твір, якого переписували не одне покоління духівників — дійшов до теперішніх часів і це є «Недостојнога Козме презвитера беседа на новојављену јерес богумилу». Найдавніший оригінал цього твору датується XV століттям. Віднайдено 25 різних копій цієї праці (написані в різний час), більшість з яких переписувалися в Росії, меншість — в південних Балканах.

Цей трактат визнаний найранішою[4] і найповнішою роботою[5], в якій розповідається про релігійну течію богомилів і розкрито характер богомильства, його походження та дуалістична доктрина[6]. Цей твір також є важливим джерелом пізнання тогочасного болгарського суспільства — в Х-му столітті.

Зрештою, Козьма Пресвітер викриває як богомилів, так і православне духівництво, яке своїми вадами і недбальством викликало антицерковні й антидержавні течії-рухи. Повна високих літературних досягнень «беседа на новојављену јерес богумилу» вважається єдиним слов'янським джерелом з історії богомильства, близьким за часом до зачатків і розвою цього руху (і у порівнянні з іншими — неупередженим)[7].

Вшановування Козьми Пресвитера почалося ще з XV століття, коли його твори поширилися півднем та сходом Європи, особливо на Русі в розпал боротьби із зжидовілими. І досі серед старообрядців заведено переписувати його церковно-моральні тексти — в яких вони, зчаста, перед його іменем дописують абрівеатуру «св.» (за задумом їхнім — святий). Саме цьому переписуванню і завдячують історики, бо так до наших днів дійшли тексти Пресвітера Козьми — адже оригінали так і не збереглися.

Друга хвиля вшановування та вивчення діянь Козьми Пресвітера сталася наприкінці XIX і початку XX століть. Коли декілька болгарських вчених та дослідників почали досліджувати твори Пресвітера і писати на їх основі свої праці. А пізніше до них долучилися і церковні діячі й російські дослідники-історики.

В наш час, в честь Козьми Пресвітера було названо острів в Південних Шетландських островах[8], розташований поблизу Антарктиди. І таку ж назву, Козьма Пресвітер, носить село в Тирговиштській області[9].

До того ж, в багатьох болгарських містах іменем Козьми Пресвітера було названо вулиці, а саме в: Софії, Пловдиві, Варні та Перніку[10].

• Попруженко Михайло Георгієвич; «Козма Пресвитер, болгарский писатель Х в.»; София, 1936;[11]
• Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500—1250. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81539-0.
• Eteriano, Hugh; Janet Hamilton, Sarah Hamilton, Bernard Hamilton (2004). Contra Patarenos. BRILL. ISBN 978-90-04-14000-4.
• Kazhdan, Alexander (1991). Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-504652-6.
• Loos, Milan (1974). Dualist heresy in the Middle Ages. 10. Springer. ISBN 978-90-247-1673-9.
• Obolensky, Dimitri (2004). The Bogomils: A Study in Balkan Neo-Manichaeism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-60763-6.
• Peters, Edward (1980). Heresy and authority in medieval Europe: documents in translation. University of Pennsylvania Press. ISBN 978-0-8122-1103-0.
• Sampimon, Janette; Sara van Halsema (2005). «Cosmas Presbyter. Homily Against the Bogumils. Operational Edition» (PDF). Ohio State University. Archived from the original on 1 December 2010. Retrieved 1 December 2010.
• Strayer, Joseph Reese (1992). The Albigensian Crusades. University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-06476-2.
• Андреев, Йордан; Лазаров, Иван; Павлов, Пламен (1999) (in Bulgarian). Кой кой е в средновековна България [Who is Who in Medieval Bulgaria]. Петър Берон. ISBN 978-954-402-047-7.

• Попруженко, М. Козма Пресвитер. Болгарский писатель Х века (Български старини, XII). София, 1936(болг.)