Колективна поведінка тварин
Колективна поведінка тварин — узгоджена поведінка великих груп схожих тварин, що характеризується виникненням нових властивостей (емерджентністю) в цих групах, не притаманних будь-якій особині в групі. Узгодження поведінки дозволяє окремим особинам зменшити витрати енергії та отримати інші вигоди від членства в групі за рахунок передачі інформації по всій групі, колективного прийняття рішень, синхронізації руху.
![](../I/Sort_sol_pdfnet.jpg.webp)
![](../I/School_of_Pterocaesio_chrysozona_in_Papua_New_Guinea_1.jpg.webp)
Вивчення принципів колективної поведінки тварин має безпосереднє відношення до розв'язання багатьох інженерних проблем людини. Наприклад, визначення правил, за якими в групі тварин приймаються рішення, оптимальні з точки зору групи, надає ідеї до розв'язання складних оптимізаційних задач, задач з управління групами мікророботів, таких як БпЛА, управлінні складними проектами (наприклад такими, як Вікіпедія) тощо.
У окремих видів тварин функції колективної поведінки виявляються на соціально-генетичному рівні. Наприклад, експерименти з окремими рибами показали, що після вилучення з групи особини мають вищу частоту дихання, ніж ті, що лишились в групі. Цей ефект був частково пов'язаний зі стресом через вилучення, хоча більш важливою була відсутність гідродинамічної комунікації з іншими особинами групи. Таким чином заспокійливий ефект від перебування у групі визначає соціальну мотивацію для утворення груп. Оселедець, наприклад, стає дуже збудженим, якщо його ізолювати від родичів. Перебування у групі також сприяє репродуктивній функції, оскільки забезпечує більш широкий доступ до потенційних партнерів.
Тварини у великих групах стикаються з необхідністю прийняття рішень, спрямованих на задоволення власних потреб та на задоволення потреб групи, включаючи збереження групи, як такої. Наприклад, риби визначають, в якому напрямку плисти, зіткнувшись з хижаком, щоб оминути його та не відбитися від групи.
Якщо перебування у групі окремих видів риб сприяє їх безпеці, то окремі види великих птахів (журавлі, гуси, лебеді, баклани тощо) отримують користь від перебування у групі також у вигляді економії енергії під час перельотів. Для цього птахи в польоті шикуються «клином» або «гускою» так, щоб висхідні вихори з крил попереднього птаха потрапляли на крила наступного.
Колективна поведінка виявляється в тому, що намагаючись лишатися у групі, соціальні тварини приймають узгоджені рішення: комахи, такі як мурахи і бджоли, колективно вирішують, де будувати нове гніздо, стадо слонів — коли і куди мігрувати.
Механізми прийняття рішень є предметом дослідження. Можливо в окремих випадках більш сильні або досвідчені «лідери» виявляють вплив на інших, або ж група приймає рішення на основі консенсусу. Відповідь, ймовірно, залежить від виду.
Див. також
- Колективна поведінка рослин