Колотов Віктор Миколайович

Народився 9 серпня 1945 року, у с. Маляші Каракулінського району Удмуртської АРСР. У 1966 році закінчив Далекосхідне танкове училище, Військову академію бронетанкових військ (1981), Військову академію Генштабу ЗС СРСР (1989).

У 1966–1971 рр. — командир навчального танкового взводу, У 1971–1974 рр. — командир танкової роти, У 1974–1977 рр. — начальник штабу танкової бригади Далекосхідного ВО. У 1977–1980 рр. — командир танкового батальйону, З 1980 — начальник штабу мотострілецького полку Білоруського ВО. У 1980–1981 рр. — заступник командира мотострілецького полку, У 1981–1983 рр. — командир мотострілецького полку, У 1983–1985 рр. — заступник командира мотострілецької дивізії. У 1985–1987 рр. — командир мотострілецької дивізії Забайкальського ВО. У 1987–1989 рр. — слухач Військової академії Генерального штабу ЗС СРСР. У 1989–1993 рр. — начальник штабу — перший заступник командувача армії, У 1993–1994 рр. — начальник штабу — перший заступник командувача армійського корпусу, У 1994–1996 рр. — командувач армійського корпусу Одеського військового округу. З 12.1996 по 02.1998 — командувач військ Північного оперативно-територіального командування. З 02.1998 по 05.2000 — командувач військ Північного оперативного командування. З 05.2000 по 02.2002 — заступник Міністра оборони України з тилу — начальник тилу ЗС України.[1] З лютого 2002 — серпень 2003 — начальник Тилу Збройних Сил України.

Могила Віктора Колотова

Помер 20 квітня 2013 року[2]. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

• генерал-полковник (21 серпня 1997)[3]

• Орден Червоної Зірки,
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.,
• Орден «За заслуги» ІІІ та ІІ ст.,
• Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь»,
• іншими нагородами Збройних Сил СРСР та України.

• Благовещенское высшее танковое командное Краснознамённое училище имени Маршала Советского Союза К. А. Мерецкова (БВТККУ).