Одеський військовий округ

Червонопрапорний Оде́ський військо́вий о́круг (ОдВО) — одиниця військово-адміністративного поділу в Російській імперії, а згодом у СРСР та Україні.

Одеський військовий округ
Одесский военный округ
Карта одеського військового округу на 1991 рік
На службі 1862 — січень 1998
Країни  Російська імперія (1862—1918)
 Радянський Союз (1939—1941), (1944—1991)
 Україна (1991—1998)
Вид  Російська імператорська армія
 Радянська армія
 Сухопутні війська України
Тип військовий округ
Війни/битви Операція «Дунай»
Нагороди (1968)
Карта військових округів Російської імперії. 1913
  Санкт-Петербурзький військовий округ.
  Московський військовий округ
  Віленський військовий округ
 Варшавський військовий округ
 Київський військовий округ
 Одеський військовий округ
 Кавказький військовий округ
 Казанський військовий округ
 Область війська Донського
 Туркестанський військовий округ
 Омський військовий округ
 Іркутський військовий округ
 Приамурський військовий округ

Історія

Одеський військовий округ був утворений після Кримської війни у 1862 року у ході військової реформи як військово-адміністративну одиницю зі штабом у Одесі для захисту міст Північно-Західного Причорномор'я. На початку XX ст. Одеський військовий округ обіймав територію Херсонська, Катеринославська, Таврійська, Бессарабська (без Хотинського повіту) губернії і Балтський повіт Подільської губернії.

Одеський військовий округ

У січні 1918 року у зв'язку з утворенням робітничо-селянської Червоної Армії, Одеський військовий округ був розформований.

Після розширення території Української РСР наказом Народного Комісара з військових питань республіки від 9 квітня 1919 року був знову створений Одеський військовий округ.

В обстановці посиленого наступу військ Денікіна, коли територія округу опинилась під загрозою окупації, Одеський військовий округ на підставі постанови Наркомвоєна України від 5 серпня 1919 року був розформований.

11 жовтня 1939 року рішенням ЦК ВКП(б) та Радянського уряду округ був сформований знову. Цей день став датою створення округу, а сьогодні Південного оперативного командування.

З 22 червня 1941 року округ був перепідпорядкований Військовій Раді Південного фронту.

23 березня 1944 року наказом Народного Комісара оборони Одеський військовий округ був створений зі штабом у Кіровограді (з жовтня — в Одесі).

Територія округу охопила Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Ізмаїльську, Одеську області, Молдавську РСР, а з квітня 1956 року — і Кримську АРСР. Після війни на його території дислокувалися 57-ма армія, а потім і 7-ма гвардійська.

У квітні 1960 до складу округу до тих, що були областей і Молдавської РСР були включені ще 3 області розформованого Таврійського округу (створений у липні 1945 з управлінь Приморської і 22-ї армій з штабом в Сімферополі) — Запорізька, Кримська, Херсонська.

Округ підпорядковувався Головкому Південно-західного напряму, що знаходиться на його території (штаб — Кишинів). На його території дислокувалися 14-та гвардійська загальновійськова армія (створена на базі 10-го гвардійського стрілецького корпусу), 82-й (розформований в 1987) і 32-й (створений на базі управління Таврійського округу) армійські корпуси — всього 1 повітряно-десантна і 7 мотострілецьких дивізій. Авіаційну підтримку здійснювала 5-та повітряна армія, а повітряне прикриття — 49-й корпус 8-й армії ППО.

Всього у 1990 в окрузі знаходилося приблизно 110 тис. військовослужбовців, 600 танків, 1 тис. бойових броньованих машин, 900 гармат, мінометів і РСЗВ, 150 бойових і транспортних вертольотів.

З 18.00 3 січня 1992 року Одеський військовий округ переданий під юрисдикцію України.

Внаслідок виводу зі складу військ ОдВО 14 загальновійськової армії та прийняття 6 ТА, 1 ЗА у 1992 році округ став розташовуватися на території 14 областей і Автономної Республіки Крим.

Відповідно до Директиви МО України від 1 липня 1997 з 3 січня 1998 року Одеський військовий округ переформований на Південне оперативне командування і розташовувався на території 9 областей (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська, Харківська) та Автономної Республіки Крим.

Структура

1990

В кінці 1980-х років з урахуванням обмежень згідно Угоди про звичайні збройні сили в Європі, яка на той момент готувалася, з'єднання ОдВО були піддані скороченню, а їх озброєння оновлено.

126-та мотострілецька Горлівська двічі Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (Крим) була передана в підпорядкування ВМФ, як дивізія берегової оборони.

Всього в 1990 р. в окрузі знаходилося приблизно 110 тис. військовослужбовців, 600 танків, 1 тис. бойових броньованих машин, 900 гармат, мінометів і РСЗВ, 150 бойових і транспортних гелікоптерів[1].

Округ включав такі з'єднання й частини[2][3]:

  • Штаб округу — Одеса
  • 363-й окремий батальйон охорони та обслуговування
  • 10-та окрема бригада спеціального призначення
  • 9-та ракетна бригада, Раухівка (18 ОТР 9К72 «Ельбрус»)
  • 34-та ракетна бригада, Березине (18 ОТР 9К72 «Ельбрус»)
  • 106-та ракетна бригада, Раухівка (18 ОТР 9К72 «Ельбрус»)
  • 46-та зенітна ракетна бригада, Підгородна (27 ЗРК 2К11А «Круг-А»)
  • 184-та артилерійська бригада великої потужності, Раухівка (48 2С7 «Піон»)
  • 25-й полк звукової розвідки
  • 320-й окремий гелікоптерний полк, Чорнобаївка (33 Мі-8, 30 Мі-6)
  • 217-та змішана авіаційна ескадрилья, Одеса (9 Мі-8, 1 Мі-6, 2 Мі-24К)
  • 56-й інженерний саперний полк, Дубоссари (9 ІМР-2)
  • 2-й понтонно-мостовий полк, Бендери (3 ІМР-2)
  • 23-й понтонно-мостовий полк
  • 62-й понтонно-мостовий полк, Рибниці (5 ІМР-2)
  • 102-й понтонно-мостовий полк
  • 637-й окремий інженерний дорожньо-мостовий батальйон
  • 120-та бригада зв'язку, Одеса (17 Р-145БМ, 1 Р-156 БТР, 1 Р-137Б, 1 П-240БТ)
  • 122-га бригада зв'язку
  • 77-ма радіотехнічна бригада
  • 93-тя окрема радіотехнічна бригада особливого призначення
  • 18-та бригада хімічного захисту, Волове (1 РХМ-4)
  • 92-га бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 93-тя бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 94-та бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 95-та бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 4-та автомобільна бригада
  • 25-та автомобільна бригада (штаб)
  • 1475-й окремий автомобільний батальйон
  • 225-та трубопроводна бригада
  • 223-й ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 3623-тя АртБВ, Вознесенськ (3 Д-30, 1 2С3 «Акація», 3 БМ-21 «Град»)
Бази зберігання й склади окружного підпорядкування
  • 3043-тя база зберігання майна, Нова Олександрівка (3 1В18, 1 1В19, 1 Р-145БМ)
  • 1773-тя база зберігання майна, Нова Олександрівка (24 1В18, 8 1В19, 4 ПРП-3, 6 Р-145БМ, 60 МТ-ЛБ)
  • 1833-й окружний інженерний склад (1 ІМР-2, 4 МТ-55А, 2 МТУ-20)
  • 3373-й окружний інженерний склад (3 РХМ, 8 РХМ-4)
  • 451-й навчальний центр, Ульянівка (6 МТ-ЛБ)
  • 234-та дивізія охорони тилу

32-й армійський Кенігсбергський корпус

Після передачі 126-ї мотострілецької Горлівської двічі Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії в підпорядкування ВМФ, як дивізії берегової оборони в складі корпусу залишилися 5378-ма база зберігання військової техніки (розформована 157-ма мотострілецька дивізія) і корпусні частини.

  • Штаб корпусу — Сімферополь
  • 1398-й протитанковий артилерійський полк, Лугове
  • 9-й окремий інженерно-саперний батальйон
  • 909-й окремий батальйон зв'язку, Мазанка (7 Р-145БМ, 1 Р-156М, 2 П-240БТ, 1 Р-409БМ, 1 Е-351Р)
  • 287-й окремий радіотехнічний батальйон
  • 858-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
бази зберігання корпусного підпорядкування

У 1989 році корпусу підпорядковано виведену зі Східної Німеччини зі складу ЗГВ:

14-та гвардійська загальновійськова армія
  • Штаб армії — Тирасполь
  • 173-тя ракетна бригада, Бендери (12 ОТР 9К72 «Ельбрус»)
  • 189-та ракетна бригада, Бєльці (12 ОТР 9К79 «Точка», 13 Р-145БМ)
  • 156-та зенітна ракетна бригада, Олексіївка (27 ЗРК 2К11М «Круг-М»)
  • 865-й командний пункт ППО
  • 4-й артилерійський полк, Унгени (36 Д-30, 24 2А36 «Гіацинт-Б», 26 9П140 «Ураган», 3 ПРП-3, 5 Р-145БМ, 47 МТ-12, 54 МТ-ЛБ)
  • 803-й реактивний артилерійський полк (згорнуто, техніка передана 4-му артполку)
  • 2335-й розвідувальний артилерійський полк (згорнуто, техніка передана 4-му артполку)
  • 287-й окремий гелікоптерний полк, Раухівка (43 Мі-24, 18 Мі-8)
  • 36-та окрема гелікоптерна ескадрилья, Тирасполь (8 Мі-8, 1 Мі-6, 2 Мі-24К, 2 Мі-24Р)
  • 321-ша окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки
  • 194-й понтонно-мостовий полк
  • 115-й окремий інженерно-саперний батальйон, Паркани (4 ІМР-2)
  • 785-й окремий батальйон розвідки зараження, Бендери (9 К-611)
  • 15-й окремий полк зв'язку, Тирасполь (9 Р-145БМ, 1 Р-156БТР, 1 Р-137Б, 1 П-240БТ)
  • 108-й окремий радіотехнічний полк
  • 58-й окремий радіотехнічний батальйон
  • 976-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
  • 2242-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
  • 130-й батальйон хімічного захисту
  • 5381-ша база зберігання майна, Флорешти (63 МТ-ЛБ, 25 Р-145БМ, 2 РХМ, 3 УР-67, 27 БМ ПТКР «Конкурс», 32 С-60)

Авіація

Сили ППО

Командування

Військово-політичні керівники військ округу (у 1919 році)
  • Одинцов С. І. (квітень 1919 — червень 1919),
  • Казанов (червень 1919 — липень 1919),
  • Литовцев (липень 1919 — серпень 1919).

Командувачі військ округу (у 1919 році)
  • Чікваная Євсевій Михайлович (квітень 1919 — квітень 1919)
  • Кривошеєв О. Т. (квітень 1919 — червень 1919)
  • Краєвський Броніслав Гнатович (червень 1919 — серпень 1919).
Могила генерал-полковника Івана Захаркіна (зліва) на Другому Християнському кладовищі в Одесі
Меморіальна дошка Г. К. Жукова на будівлі штабу Одеського військового округу.


Командувачі військ округу (з 1939 року)

Начальники штабу військ округу (з 1939 року)

Члени Військової ради округу (до 1991)

Начальники Політичного управління округу (до 1957)

Див. також

Примітки
  1. Краснознаменный Одесский военный округ [Архив] — Форум выпускников Сумского ВАКУ
  2. Вооруженные Силы СССР на Украине в 1991 году
  3. Что оставил СССР в наследство Украине
  4. specnaz / ОдВО. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 1 січня 2013.

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.