Колотуха Яків Якович
Я́ків Я́кович Колоту́ха (нар. 18 березня 1920, містечко Оболонь Полтавської губернії, тепер село Семенівського району Полтавської області — ?) — український радянський діяч, секретар Президії Верховної Ради УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1986 р. Кандидат філософських наук (1984).
| Колотуха Яків Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
18 березня 1920
містечко Оболонь Полтавської губернії, тепер село Семенівського району Полтавської області |
| Помер | невідомо |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Заклад | Президія Верховної ради УРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Біографія
Народився в родині селянина-бідняка. Після закінчення школи навчався у Хорольському технікумі механізаторів сільського господарства на Полтавщині.
У вересні 1939 — червні 1941 року — інструктор Станіславського обласного комітету ЛКСМУ, відповідальний працівник Станіславського обласного комітету КП(б)У. У 1941—1942 роках — відповідальний працівник Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.
У 1942—1944 роках — у розпорядженні Військової ради 21-ї армії Донського фронту, завідувач сектору Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У, помічник завідувача сектора Управління кадрів ЦК ВКП(б).
У 1944—1948 роках — завідувач сектору, заступник завідувача відділу Управління кадрів ЦК КП(б) України.
У 1948—1970 роках — завідувач Секретаріату Ради Міністрів Української РСР, помічник голови Ради Міністрів Української РСР.
Освіта вища. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.
У 1970 році — інспектор ЦК Комуністичної партії України.
22 грудня 1970 — 30 листопада 1982 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.
Потім — на пенсії. Займався науковою діяльністю. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему: «Советская социалистическая демократия — важнейший фактор осуществления политики КПСС в условиях развитого социализма».
Нагороди
- два ордени «Знак Пошани»
- медалі
- дві почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР (17.03.1970, 17.03.1980)
Література
- Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.