Семенівський район (Полтавська область)

Семе́нівський райо́н — колишній район у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Семенівка.

Семенівський район район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5324500000
Утворений: 1923
Населення: 25 310 (на 1.02.2016)
Площа: 1300 км²
Густота: 19.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5341
Поштові індекси: 38200—38281
Населені пункти та ради
Районний центр: Семенівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Смт: 1
Села: 64
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Юрченко Віктор Васильович
Голова РДА: Дзус Іван Васильович[1]
Вебсторінка: Семенівська РДА
Семенівська районна рада
Адреса: 38200, смт Семенівка, вул. Незалежності, 44
Мапа

Семенівський район район у Вікісховищі

Розташований у західній частині області. Площа 1,3 тис. км². Населення — 38,2 тис. жителів.

Географія

Поверхня пологохвиляста з давніми прохідними долинами та блюдцями-западинами. На південному заході омивається Кременчуцьким водосховищем.

Корисні копалини: пісок, мергель, торф, є джерела мінеральної води.

Річки Сула з Борисом, Хорол, Крива Руда (притока Кременчуцького водосховища), Крива Руда (притока Хоролу), Брусова, Бурчак, Біляківське водосховище.

Переважають чорноземи солонцюваті, лучно-чорноземні глибокосолонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями. Площа лісів і лісових смуг 2,7 тис. га. Переважають дуб, клен, акація біла, липа, сосна;

ПЗФ

У районі — заказники державного значення Гракове і Солоне, а також заповідні об'єкти місцевого значення — пам'ятки природи: дуб звичайний, Богданівський парк, Парк ім. Л. І. Глібова та пам'ятка садово-паркового мистецтва Криворудський дендропарк.

Історія

Утворений в березні 1923 року з Семенівської, Зубанівської та Зайчинської (Заїчинської) волостей Хорольського повіту в складі Кременчуцької округи.

З лютого 1932 по вересень 1937 перебував у складі Харківської, а з вересня 1937 — Полтавської області.

З грудня 1962 територія району входила до складу Хорольського району.

У січні 1965 знову відновлено Семенівський район.

Адміністративний поділ

У районі 65 населених пунктів (одно селище міського типу, 64 села, підпорядкованих селищній та 18 сільрадам народних депутатів).

Економіка

Найбільші промислові підприємства: Веселоподільський цукрокомбінат, хлібоприймальне підприємство, молокозавод, харчосмакова фабрика, автопідприємство, ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, побуткомбінат, хлібокомбінат, комбінат підприємств громадського харчування, 157 крамниць.

Спеціалізація с. г. — вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряку, соняшнику. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство. У районі 22 колгоспи, 4 радгоспи, 2 міжгосп. підприємства, Веселоподільська дослідно-селекційна станція. 1990 площа с.-г. угідь — 97,3 тис. га, в тому числі: орної землі 75,3 тис. га.

Транспорт

Залізнична станція Веселий Поділ. Автомобільних шляхів — 630 км, у тому числі з твердим покриттям — 380 км.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 14 786 2813 1745 4250 3767 2142 69
Жінки 17 880 2576 1606 4101 4495 4570 532

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 31569 96,64 %
росіяни 742 2,27 %
білоруси 100 0,31 %
молдовани 75 0,23 %
вірмени 72 0,22 %
інші 109 0,33 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 31772 97,26 %
російська 703 2,15 %
вірменська 59 0,18 %
білоруська 43 0,13 %
молдовська 42 0,13 %
інші 48 0,15 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Семенівського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,78 % (проголосували 14 261 із 21 041 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,18 % (7 299 виборців); Юлія Тимошенко — 18,97 % (2 705 виборців), Олег Ляшко — 11,46 % (1 634 виборців), Анатолій Гриценко — 5,29 % (755 виборців), Сергій Тігіпко — 4,34 % (619 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88 %.[4]

Соціальна сфера

У районі 41 загально-освітня школа, 2 школи-садки, музична школа і два її філіали, два будинки піонерів та школярів, станція юних натуралістів, міжшкільний навчальний виробничий комбінат, 35 дитячих дошкільних закладів, 53 лікувальних заклади, в тому числі центральна районна, номерна, інфекційна та 3 дільничних лікарні, 43 фельдшерсько-акушерські пункти, 4 лікарських амбулаторії, 7 аптек, 48 Будинків культури та сільських клубів.

Районний історико-краєзнавчий музей. Видаються районні газети.

Пам'ятки

На території району збереглися кургани доби бронзи, скіфського часу та Київ. Русі, залишки городища, очевидно, літописного містечка Горошина, поселення неолітичного часу, епохи міді та черняхівської культури.

ЗМІ

Особистості

Примітки

Джерела

  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.

Посилання

Оржицький район Хорольський район Хорольський район
Черкаська область
(Чорнобаївський район)
Великобагачанський район
Глобинський район Глобинський район Глобинський район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.