Комишник голівчастий

Комишник голівчастий[1], комишівник звичайний[2] (Scirpoides holoschoenus (L.) Soják) вид рослин родини осокові (Cyperáceae).

Комишник голівчастий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Комишник (Scirpoides)
Вид:
Комишник голівчастий (S. holoschoenus)
Біноміальна назва
Scirpoides holoschoenus

Опис

Багаторічна кореневищна рослина з круглим стовбуром, вільним від листя. Досягає висоти зростання від 30 до 100 см. Сіро-зелені або зелені гладкі стебла круглі в перетині з діаметром від 1 до 4 міліметрів. Листки зводиться до прикореневого листя, змінної довжини, гострі, темного кольору. Суцвіття бічні, формуються шляхом групування декількох кульових головок з колосків 2,5-4 мм. Плоди капсули коричневого кольору, трикутні й довжиною від 0,6 до 1,3 міліметрів. Квітне з весни і літа.

Поширення

Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Саудівська Аравія; Ємен; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Пакистан. Кавказ: Вірменія; Грузія; Росія — Алтайський край, Західний Сибір; Передкавказзя, Дагестан, Європейська частина. Європа: Велика Британія; Австрія; Бельгія; Чехія; Польща; Словаччина; Швейцарія; Білорусь; Молдова; Україна [вкл. Крим]; Албанія; Боснія і Герцеговина; Хорватія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сицилія]; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови, Канарські острови]. Росте у вологих районах.

В Україні вид зростає у вологих піщаних місцях — майже на всій території (крім зх. ч.); у Поліссі досить рідко[2].

Галерея

Примітки

  1. Scirpoides holoschoenus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987. — С. 419.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.