Комонник лучний

Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем. Висота: 30–60 см. Стебла від нерозгалужених до верхньої частини розгалуженої, верхня частина від бідно волохатої до майже голої. Листки супротивні, черешкові; пластини від ланцетних до еліптичних, загострені, з цілими краями, шкірясті, голі, блискучі. Суцвіття напівсферичне, 2–3 см в діаметрі. Квіточки блакитні (фіолетові), рідше білі, воронкоподібні, 4-лопатеві, лопаті однакового розміру, всі квіточки однакового розміру. Тичинок 4. Листочки приквітки в 2–3 ряди, листяні, яйцевиді, запушені й війчасті. Плоди — волохаті, приблизно 5 мм довжиною сім'янки.

Північна Африка (Алжир, Туніс); Європа (Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Греція, Італія, Румунія, Франція, Португалія, Іспанія); Азія (Грузія, Росія, Туреччина). Вид натуралізований у деяких частинах Канади й США.

Населяє молоді луки, береги, межі лісів, багаті болота, ліси на межі боліт, лісисті пасовища, широколисті ліси, польові й дорожні насипи. Рослину іноді висаджують як декоративну; вона потребує вологий ґрунт у сонячному місці.

В Україні зростає на вологих луках, у чагарниках, на лісових узліссях — у Карпатах, лісостепу, лісовій зоні, звичайний; у степу дуже рідко[2].

• NatureGate (англ.)
• Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)

• Комонник лучний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 208. — ISBN 5-88500-055-7.