Коморники
Коморники, комірники (лат. inquilinus) — категорія найбідніших селян в Україні XV—XVIII ст., які не мали власної землі та житла і наймитували у фільварку або в заможних селян (кметів або загородників), від яких отримували хату (комору) в обмін на пішу панщину та сплату грошового податку. У містах комірниками називали позбавлених власності бідних міщан.
Податкові реєстри розрізняли коморників з тягловою худобою (лат. cum pecus) та без неї (лат. pauper). Часто коморниками були члени сім'ї, наприклад син з дружиною і дітьми.
Див. також
Джерела та література
- О. І. Гуржій. Комірники, коморники // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 469. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
Посилання
- Коморники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 691. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.