Компанець Іван Данилович
Іва́н Дани́лович Компане́ць (1904, Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 26 лютого 1969, Москва, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КП України (1940–1960). Депутат Верховної Ради СРСР 1–4-го скликань (1940–1958). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).
Іван Данилович Компанець | ||
| ||
---|---|---|
27 листопада 1939 — лютий 1948 | ||
Попередник: | посаду утворено | |
Спадкоємець: | Дружинін Володимир Миколайович | |
| ||
26 лютого 1948 — 5 вересня 1952 | ||
Попередник: | Туряниця Іван Іванович | |
Спадкоємець: | Ваш Іван Михайлович | |
| ||
1953 — травень 1956 | ||
Попередник: | Горобець Іван Григорович | |
Спадкоємець: | Ботвинов Олександр Гнатович | |
Народження: |
1904 Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |
Смерть: |
26 лютого 1969 Москва, СРСР | |
Поховання: | Новодівочий цвинтар | |
Країна: | Російська імперія, Російська республіка, УНР, Українська Держава, Українська СРР і СРСР | |
Освіта: | Ніжинський педагогічний інститут | |
Партія: | КПРС | |
Автограф: | ||
Нагороди: |
Біографія
Народився 1904 року в родині селянина-бідняка в містечку Нова Басань, тепер Бобровицький район, Чернігівська область, Україна. У 1913–1920 роках — селянин у господарстві батька. У 1918 році закінчив Новобасанську сільську школу. У 1920–1922 роках — учень приватного шевця в селі Нова Басань. У 1922–1925 роках — студент Новобасанського індустріального механічного технікуму, закінчив два курси. У 1923 році вступив до комсомолу.
У 1925–1926 роках — голова виконавчого комітету Новобасанської сільської ради. У 1926–1927 роках — голова Новобасанської районної споживспілки.
Член ВКП(б) з квітня 1927 року.
У 1927–1929 роках — секретар президії виконавчого комітету Новобасанської районної ради депутатів трудящих. У березні 1929 — грудні 1930 року — завідувач культурно-пропагандистського відділу Новобасанського районного комітету КП(б) України.
У грудні 1930 — липні 1931 року — директор неповної середньої школи в селі Кобижча Бобровицького району. У липні — вересні 1931 року — завідувач Бобровицького районного відділу народної освіти.
У жовтні 1931 — квітні 1933 року — студент Ніжинського педагогічного інституту, закінчив два курси.
У квітні 1933 — лютому 1935 року — заступник начальника Політичного відділу Бобровицької машинно-тракторної станції Чернігівської області.
У лютому 1935 — березні 1937 року — 2-й секретар Семенівського районного комітету КП(б)У Чернігівської області. У 1937 році закінчив курси марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У в Києві.
У березні 1937 — квітні 1938 року — 1-й секретар Березнянського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
У квітні — червні 1938 року — 3-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У. З червня 1938 по 27 листопада 1939 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У[1].
27 листопада 1939 — липень 1941 року — 1-й секретар Тарнопольського обласного комітету КП(б) України.
Під час німецько-радянської війни в липні 1941 — квітні 1942 року — уповноважений Військової Ради 38-ї армії Південно-Західного фронту, у квітні 1942 — листопаді 1943 року — комісар артилерійського управління Сталінградського, Донського фронтів. У грудні 1943 — квітні 1944 року — у розпорядженні ЦК КП(б)У.
У квітні 1944 — лютому 1948 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КП(б) України. Одночасно, у лютому — листопаді 1946 року — 1-й секретар Чортківського міського комітету КП(б)У Тернопільської області, у листопаді 1946 — лютому 1948 року — 1-й секретар Тернопільського міського комітету КП(б)У.
З 26 лютого 1948[2] по 5 вересня 1952 року[3] — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КП(б) України.
У грудні 1952 — листопаді 1953 року — слухач Курсів перепідготовки вищих партійних робітників при ЦК КПРС у Москві.
У листопаді 1953 — травні 1956 року — 1-й секретар Чернівецького обласного комітету КП України.
У квітні 1956 — грудні 1967 року — член Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.
З 17 травня 1940 року по 16 лютого 1960 року був членом ЦК КП(б) — КП України.
З грудня 1967 року — на пенсії у Москві.
Помер 26 лютого 1969 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 6, ряд 22, місце 5)[4].
Нагороди
- орденом «Знак Пошани» (7 лютого 1939; за видатні успіхи в сільському господарстві, і в особливості за перевиконання планів основних сільськогосподарських робіт);
- орденом Вітчизняної війни I ступеня (1945; за успішне виконання плану хлібозаготівель у 1944 році).
Примітки
- Постанова Політбюро ЦК КП(б) України № 860-оп
- Постанова 1-го пленуму Закарпатського обласного КП(б) України
- Постанова 4-ї Закарпатської обласної конференції КП(б) України 5-7 вересня 1952 року
- Сайт по Новодівочому кладовищу(рос.)
Джерела
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1891. (рос.)
- Компанець Іван Данилович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 62–63.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.