Ваш Іван Михайлович
Іван Михайлович Ваш (4 жовтня 1904, село Лоза, тепер Іршавського району Закарпатської області — 29 вересня 1966, місто Ужгород) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПУ в 1952—1960 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.
Іван Михайлович Ваш | ||
| ||
---|---|---|
7 вересня 1952 — червень 1959 | ||
Попередник: | Компанець Іван Данилович | |
Спадкоємець: | Щербак Пилип Кузьмич | |
Народження: |
4 жовтня 1904 Лоза | |
Смерть: |
29 вересня 1966 (61 рік) Ужгород | |
Країна: | СРСР | |
Освіта: | Комуністичний університет імені Артема | |
Партія: | КПРС | |
Військова служба | ||
Звання: | ? | |
Битви: | німецько-радянська війна | |
Нагороди: |
Біографія
Народився 4 жовтня 1904 року[1] в селі Лозі (тепер Іршавського району Закарпатської області) в родині селянина-бідняка. З дванадцятирічного віку наймитував у заможних селян.
Засновник комсомольської організації в рідному селі. У 1924 році вступив до Комуністичної партії Чехословаччини[2].
З 1926 роках — робітник Берегівського цегельного заводу, потім працював на будівництві в різних містах Чехо-Словацької Республіки.
У 1931 році, як активіст направлений до СРСР, де до 1933 року навчався у Харкові у Комуністичному університеті імені Артема.
У 1933–1936 роках — інструктор Закарпатського крайового комітету КПЧ, у 1936–1938 роках — перший секретар Михайловецького обкому КПЧ. З 1938 року служив в Чехословацькій армії, звідки дезертував. У 1938–1940 роках був на підпільній партійній роботі.
У 1940 році нелегально перейшов до Радянського Союзу, де в 1941 році вступив добровольцем у чехословацьку військову частину — Чехословацький корпус, в складі якої брав участь у німецько-радянській війні.
19 листопада 1944 року на крайовій конференції Комуністичної організації Закарпаття обраний до складу ЦК КПЗУ, 26 листопада 1944 року на 1-му з'їзді Народних комітетів — до складу Народної ради Закарпатської України.
Після возз'єднання Закарпаття з УРСР — на радянській і партійній роботі. У 1945 році — уповноважений Народної Ради Закарпатської України у справах держбезпеки, начальник Комітету державної безпеки Закарпатської України.
З 1945 року — секретар, а з 1948 року — 2-й секретар Закарпатського обласного комітету КП(б) України.
У 1951–1952 роках — голова виконавчого комітету Закарпатської обласної ради.
З 7 вересня 1952 року[3] по 28 травня 1959 року — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету Комуністичної партії України.
З травня 1959 року — на пенсії. У 1963 році опублікував книгу спогадів «Дорога до мети». Помер в Ужгороді 29 вересня 1966 року.
Нагороди
- орден Леніна (26.02.1958)
- орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (15.07.1945)
- медалі
Примітки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Енциклопедія історії України;
- Довідник з історії КПРС(рос.).