Компанія-зомбі

Компанія-зомбі (англ. zombie company) — позначення в ЗМІ компанії, яка потребує постійних фінансових вливань для того, щоб продовжувати діяльність. За визначенням Банку міжнародних розрахунків (BIS), «зомбі» — це публічна компанія, якій щонайменше 10 років, відсоткові платежі якої за позиками перевищують прибуток до сплати відсотків і податків[1].

Опис

В широкому розумінні: компанію можна визначити як «зомбі», якщо її коефіцієнт покриття відсотків був меншим від одиниці, принаймні, три роки поспіль, якщо цій компанії не менше 10 років[2].

У вузькому розумінні: на основі оцінки фондового ринку додається вимога про те, що компанії-зомбі в порівнянні з «не-зомбі» мають нижчий очікуваний потенціал для зростання в майбутньому. Так, «зомбі» повинні мати відношення ринкової вартості своїх активів до їх відновної вартості коефіцієнт Тобіна (q) — нижче від медіани в їхньому секторі будь-якого року. Відповідно до широкого визначення медіана q для «зомбі» вища, ніж у «не-зомбі», тому інвестори з оптимізмом дивляться на майбутнє багатьох компаній-зомбі. Вузьке визначення спрямоване на усунення цієї аномалії — компанія-зомбі має нижчу медіану q, трохи нижче від одиниці[3] .

У гіпотезі Гаймана Мінські про фінансову нестабільність компанія-зомбі відповідає третьому класу позичальників: перший — це хедж-фінансування, за якого боржник може розплатитися і за відсотками, і за тілом боргу, другий — спекулятивне фінансування, коли грошового потоку позичальника вистачає для сплати відсотків, але не тіла боргу, третій — Понці-фінансування (за ім'ям відомого італійського «пірамідобудівника») — грошового потоку не вистачає навіть на виплату відсотків[4].

У журналістській та науковій спільноті є думка, що класичним прикладом компанії-зомбі (у широкому визначенні) є Tesla, яка виробляє високотехнологічні електромобілі, але є збитковою[5]: заснована 2003 року компанія протягом останніх восьми років показує чистий річний збиток[6], безпрецедентний для корпоративного сектору США. За оцінкою Value Investors Club, компанія Tesla є модифікованою схемою Понці: всю свою історію компанія фінансує власну діяльність через анонс нового продукту та збір передоплати, перш ніж готова приступити до його виробництва — компанія витрачає залучені депозити клієнтів на капітальні витрати та операційні витрати для виробництва попереднього продукту, а коли в компанії закінчуються кошти, оголошується випуск нового продукту і приймається нею передоплата, щоб завершити виробництво раніше анонсованого продукту"[7].

Історія

Термін «компанія-зомбі» почав активно застосовуватися стосовно японських компаній, підтримуваних японськими банками в період «Втраченого десятиліття» після краху японської фінансової бульбашки 1990 року. Компанії-зомбі Японії продовжують досі жити тільки за рахунок вливань кредитів з відсотковою ставкою нижчою від ринкової, а погане корпоративне управління і зараз є причиною низького зростання обсягів виробництва[8]. За оцінкою Nikkei, до 2020 року Банк Японії стане найбільшим акціонером японських компаній (придбає активів на $360 млрд) — така скупка підтримає подальше існування «зомбі»[9].

Від 2015 року уряд Китаю реалізує програму ліквідації або реорганізації десятків тисяч компаній-зомбі в економіці країни[10].

2016 року, за даними Європейського центрального банку, близько 10 % компаній у шести провідних країнах єврозони є «зомбі»[1].

За даними Bianco Research, на кінець 2017 року в індексі S&P 1500 частка компаній-зомбі — 14,6 %, що є максимумом за останні 20 років. Для порівняння, в епоху бульбашки доткомів їх було менше 4 %[11].

2017 року уряд Південної Кореї визнав невиконаним план з ліквідації в національній економіці «зомбі» (компаній, які три роки поспіль не можуть покрити витрати на виплату відсотків за операційним прибутком), що становлять 45 % корпоративного боргу[12].

За оцінкою KPMG, частка «зомбі» в економіці Великої Британії 2018 року досягла 14 %[13].

Спеціальне дослідження виявило стійку тенденцію до зростання частки компаній-зомбі: у 14 країнах з розвиненою економікою їхня частка (у широкому визначенні) зросла в середньому від 2 % наприкінці 1980-х років до 12 % 2016 року та від 1 % до 6 % відповідно до вузького трактування. Банк міжнародних розрахунків (BIS) назвав поширення компаній-зомбі однією з чотирьох причин (поряд зі зростанням невизначеності через торгові конфлікти, зниженням ефективності монетарних заходів центральних банків та уповільненням продуктивності праці) погіршення показників світової економіки у 2018—2019 роках, оскільки зростала практика відкладення проблем на потім за рахунок нових боргів: за наявності можливості залучення дешевого кредитування знижується мотивація компаній до поліпшення своїх показників рахунок власних ресурсів[14].

Стартап-зомбі

Поняття «стартап-зомбі» ввів у обіг ділових видань у березні 2013 року журнал Forbes як відгук[15] на висловлювання Даніеля Моррілла про такий стан в управлінні проєктом, коли засновник опиняється перед вибором або продовжувати виживання, попри відсутність зростання ключових показників (це і є «зомбі»), або змінити свою бізнес-ідею, або відмовитися від неї[16].

Для стартапів основним ризиком перетворення на «зомбі» є розрахунок на раннє бурхливе зростання. Але досвід показує, що компанія може не потрапити вчасно у вікно можливостей через погане виконання (технологічне, маркетингове, управлінське) або відсутність дієвої бізнес-моделі. Як наслідок, такі стартапи не злітають і не вмирають, але при цьому небезпечні: «Покупцеві на ранніх стадіях розвитку ринку складно відрізнити живу компанію від зомбі: у кращому випадку він витрачає час, у гіршому — йде з ринку, розчарувавшись у технології»[17] .

Відмінна риса стартапа-зомбі це стагнація. Як тільки компанія переростає певний розмір (як правило, це пов'язано з появою операційного прибутку), вона повинна перейти від підприємницького підходу в управлінні до практик регулярного менеджменту. Наявність великої кількості «зомбі» свідчить, що ринок має високий потенціал, тому що компанія з високим рівнем менеджменту на цьому ринку не зустріне серйозної протидії[18].

Примітки

  1. Ведомости (17 листопада 2017). Компании-зомби угрожают экономике Европы. Процитовано 29 листопада 2018.
  2. McGowan A., Andrews D., Millot V. The Walking Dead? Zombie Firms and Productivity Performance in OECD countries // OECD Economics Department Working Papers.  2017. № 1372 (Jan).
  3. Boris Hofmann, Ryan Niladri Banerjee. The rise of zombie firms: causes and consequences.  2018. — 23 September.
  4. Hyman P. Minsky. The Financial Instability Hypothesis // The Jerome Levy Economics Institute of Bard College.  1992. — May.
  5. Базис для кризиса // Коммерсантъ.
  6. Tesla Inc. (англ.). www.marketwatch.com. Процитовано 24 липня 2019.
  7. Value Investors Club / TESLA INC (TSLA). www.valueinvestorsclub.com. Процитовано 24 липня 2019.
  8. Япония уже умерла, но пока не знает об этом?. Interfax.ru (рос.). 14 червня 2013. Процитовано 29 листопада 2018.
  9. Bank of Japan to be top shareholder of Japan stocks (англ.). Nikkei Asian Review. Процитовано 24 липня 2019.
  10. Китай начал борьбу с компаниями-зомби. Процитовано 29 листопада 2018.
  11. Базис для кризиса // Коммерсантъ.
  12. Зомби-компании могут обвалить экономику Южной Кореи (рос.). vestifinance.ru. Процитовано 24 липня 2019.
  13. 'Zombies' are a major drag on the UK economy - KPMG analysis | KPMG United Kingdom (англ.). KPMG. 7 травня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  14. Annual Report 2018/19.  2019. — 30 June.
  15. Liz Kammel. Zombie Startups Definition: You Need To Pivot Or Close (англ.). Forbes. Процитовано 24 липня 2019.
  16. Zombie Startups – Danielle Morrill (англ.). Процитовано 24 липня 2019.
  17. "Компании-зомби как чемодан без ручки — выкинуть жалко, а использовать невозможно". 1 червня 2012. Процитовано 29 листопада 2018.
  18. Компании-зомби, или Предпринимательский некроз менеджмента (рос.). Процитовано 24 липня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.