Комплекс підземних сховищ Гранд-Байу (Наполеонвіль)

Комплекс підземних сховищ Гранд-Байу (Наполеонвіль) — підземні сховища в штаті Луїзіана для зберігання різноманітних продуктів нафтогазової та нафтохімічної промисловості.

Сховище біля Наполеонвіля та окремі пов’язані з ним об’єкти в Луїзіані

Сховища поблизу Наполеонвіля (у правобережній частині дельти Міссісіпі, за чотири десятки кілометрів на південь від Батон-Руж) відносяться до поширеного на півдні США типу соляних каверн. Їх створюють шляхом розмивання відкладень солі, потужність яких у регіоні Мексиканської затоки може становити кілька сотень метрів. Отриманий розсол зазвичай спрямовується на потреби гірничо-хімічної промисловості, наприклад, у Гранд-Байу діє виробництво відомого хімічного концерну Dow Chemical.[1] Станом на середину 2010-х тут була 51 каверна, з яких 19 призначались для вуглеводнів, а інші використовувались в процесі отримання розсолів.[2]

Комплекс не має єдиного власника, при цьому компанії, котрі володіють кавернами, можуть спільно використовувати певну логістичну інфраструктуру. Вуглеводні, що зберігаються в Гранд-Байу, можливо розділити на дві основні групи — зріджені вуглеводневі гази та традиційний природний газ.

Сховища ЗВГ

Серед власників сховища, зокрема, можливо назвати:

- компанію  EnLink Midstream Partners (раніше називалась Crosstex Energy), що має дві каверни загальним об'ємом 3,2 млн барелів ЗВГ (на початку 2010-х використовувались для роздільного зберігання бутану та ізобутану);[3]

- компанію Dow, якій належать резервуари загальним об'ємом 9,3 млн барелів, де відбувається зберігання етану та пропану (сировина для піролізних установок на площадці концерну в Плакуемін) ;[4]

- компанію Promix, котра має каверни для нефракціонованих ЗВГ (1,4 млн барелів), етан-пропанової суміші (1,3 млн барелів), н-бутану  та ізобутану (1,4 та 1,6 млн барелів відповідно), а також газового бензину (0,8 млн барелів).

Комплекс, зокрема, знаходиться в роботі з такими об'єктами, як:

- розташована на тій же площадці установка фракціонування Промікс. Одним з джерел сировини для неї є трубопровід Tri-States Pipeline, котрий прямує з більш східних штатів Алабама та Міссісіпі  та завершується на західній околиці Нового Орлеану в Кеннер. З районом Наполеонвілю останній сполучає трубопровід-перемичка Belle Rose Pipeline довжиною 48 миль та діаметром 300 мм;;

- установка фракціонування Ріверсайд;

- установка фракціонування Тебоне;

- система трубопроводів для зріджених вуглеводневих газів Louisiana Pipeline System;

- система трубопроводів для ЗВГ River Parish Pipeline System;

- система трубопроводів для ЗВГ Cajun Sibon.

Три останні системи з'єднують комплекс з численними фракціонаторами, газопереробними заводами та іншими підземними сховищами (Соренто, Breaux Bridge).

В 2014-му між техаським центром фракціонування Монт-Бельв'ю, куди надходить продукція сланцевої фрамації Перміан, та Луїзіаною проклали етанопровід Байу, відгалуження якого підходить до сховища з півночі, від установки парового крекінгу в Гейсмар.[5] А наступного року в район Наполеонвіля вивели етанопровід Іджіс, який починається в тому ж техаському хабі, проте значно потужніший за Байу.

Сховища природного газу

Поблизу Наполеонвіля також знаходяться каверни для зберігання природного газу, які зокрема належать:

- компанії  EnLink Midstream Partners — сховище  Belle Rose з об'ємом 0,34 млрд м3.[3]

- компанії Gulf South Pipeline (власник великої мережевої системи, що охоплює все узбережжя Техасу та Луїзіани) — сховище Магнолія, яке на момент введення в експлуатацію у 2003 році мало активний об'єм 0,12 млрд м3 (максимальний добовий відбір понад 11 млн м3) з потенціалом для збільшення до 0,18 млрд м3.[6] На цьому сховищі невдовзі після запуску через пошкодження обсадної колони свердловини в районі перекриття каверни відбувся витік газу об'ємом 10 млн м3.[2]

Провал 2012-го року

У 2012 році в західній частині комплексу стався провал ґрунту, на місця якого утворилось озеро діаметром понад 400 метрів. Провал виявився пов'язаним з каверною компанії Texas Brine, котра працювала з розсолами, а тому не призвів до витоку вуглеводнів. Найімовірніше, інцидент став наслідком послаблення резервуару через сусідню нафтову свердловину, яка експлуатувалась з 1986 по 2010 роки.[7]

При цьому компанія Crosstex Energy була вимушена вкласти значну суму коштів у перенесення газопроводу діаметром 900 мм, який проходив занадто близько до провалу.[8]

Див. також

Луїзіанський провал

Примітки
  1. Locations - Grand Bayou Operations. www.dow.com (англ.). Процитовано 28 травня 2018.
  2. BREAKING: Huge sinkhole in Louisiana over natural gas storage area - Texas Sharon's Bluedaze. Texas Sharon's Bluedaze (амер.). 3 серпня 2012. Процитовано 28 травня 2018.
  3. Editorial, Reuters. ${Instrument_CompanyName} ${Instrument_Ric} Company Profile | Reuters.com. U.S. (англ.). Процитовано 28 травня 2018.
  4. Louisiana Sinkhole’s Explosive Potential Massively Understated!. freedomrox (амер.). 26 листопада 2012. Процитовано 28 травня 2018.
  5. Bayou Ethane | Williams. co.williams.com (англ.). Процитовано 29 травня 2018.
  6. Gulf South Pipeline has begun operations at its new Magnolia Gas Storage facility.(Louisiana). 17 листопада 2003. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  7. dmitchell@theadvocate.com, DAVID J. MITCHELL |. Four years later last evacaution orders lifted at Bayou Corne sinkhole. The Advocate (англ.). Процитовано 28 травня 2018.
  8. Crosstex to relocate pipeline near Bayou Corne sinkhole – News & Events – Louisiana Mid-Continent Oil and Gas Association. www.lmoga.com (англ.). Процитовано 28 травня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.