Пропан

Пропан — безбарвний газ, tкип = -42,07 °С. Формула: СН3СН2СН3. Міститься у природних і нафтових газах, утворюється під час крекінгу нафтопродуктів. Застосовується для одержання пропілену, нітрометану, технічного вуглецю тощо. Використовується як автомобільне паливо, розчинник, побутовий газ (у суміші з бутаном). Температура самозаймання 466 °С. Концентраційна границя вибуховості 2,1-9,5 %.

Пропан
Маса 7,3E−26 кг[1]
Хімічна формула C₃H₈[1]
Канонічна формула SMILES CCC[1]
Енергія іонізації 11,07 ± 0,01 електронвольт[2]
Стандартна ентальпія утворення −104 680 джоуль на моль[3]
Стандартна молярна ентропія 269,9 ± 0,05 Дж / (моль·К)[4]
Температура плавлення −306 ± 1 ℉[2]
Точка кипіння −44 ± 1 ℉[2] і 231,1 Кельвін[3]
Тиск насиченої пари 8,4 ± 0,1 атмосфера[2]
Швидкість звуку 1158 ± 1 метр на секунду[5]
Розчинність 0,01 ± 0,01 g/100 g[2]
Нижня межа займання 2,1 ± 0,1 % (V/V)[2]
Верхня межа займання 9,5 ± 0,1 % (V/V)[2]
Класифікація та маркування безпеки NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response
Ідентифікатор PGCH 0524
Часове середнє значення межі допустимого впливу 1800 ± 1 mg/m³[2]
IDLH 3780 ± 10 mg/m³[2]
Наявна у таксона Нагідки лікарські[6]
 Пропан у Вікісховищі

Маса 1 м3 пропану за нормальних умов дорівнює 1,9659 кг. Густина пропану суттєво залежить від температури[7].

Залежність густини рідкого та газоподібного пропану від температури


Як і етан, пропан у чистому вигляді в природі не трапляється, але є обов'язковою складовою супутнього газу нафтових покладів. Теплота згоряння пропану — від 86,5 до 93,9 МДж/м3.

Графічне зображення

 
    H   H   H
    |   |   |
H - C - C - C - H
    |   |   |
    H   H   H

Хімічні властивості

1. Окиснення

2. Галогенування
2.1. Хлорування. При термічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає — 75 %, 2-хлорпропану — 25 %

При фотохімічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає 43 %, 2-хлорпропану 57 %

2.2. Бромування. Бромування перебігає повільніше, ніж хлорування, а значить селективні, тобто з утворенням переважно одного продукту. Так, при фотохімічному бромуванні пропану утворюється переважно 2-бромпропан (92 %)

Пропан товарний

Пропан товарний — рідина, що містить не менше 93 % пропану чи пропілену, пружність пари якої при 45 °С не перевищує 1,6 МПа. Вміст бутанів-бутиленів допускається до 3 %, етану-етилену (до 4 %) обмежується максимальним тиском парів. Корозійна активність, вміст сірки, вологи і густина товарного пропану регламентуються технічними умовами на його постачання. Якщо пропан використовується як моторне паливо, то обмежується допустимий вміст пропілену. Рідинний залишок при -20 °С обмежується 2 %, вміст сірководню — 50 мг/м3 газу.

Пропан-бутанова суміш товарна

Пропан-бутанова суміш товарна — рідина, яка містить етан-етилену до 4 %, пентанів до 3 %, сірководню до 50 мг/м3 газу. Пружність пари за температури 45°С не повинна перевищувати пружність пари пропану (див. пропан товарний). Температура випаровування (об'ємна частка 95 %) повинна бути рівною температурі випаровування бутану. Склад суміші (скрапленого газу), яка використовується як паливо для комунально-побутового споживання, обмежується пружністю пари 1,6 МПа за температури 45°С. При цьому забезпечується достатня леткість газового палива.

Див. також

Примітки
  1. PROPANE
  2. http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0524.html
  3. Smith J. M., H.C. Van Ness, M.M. Abbott Introduction to Chemical Engineering Thermodynamics // J. Chem. Educ. — American Chemical Society, 1950. — Vol. 27, Iss. 10. — P. 789. — ISSN 0021-9584; 1938-1328 — doi:10.1021/ED027P584.3
  4. https://chem.libretexts.org/Bookshelves/General_Chemistry/Book%3A_ChemPRIME_(Moore_et_al.)/16%3A_Entropy_and_Spontaneous_Reactions/16.06%3A_Standard_Molar_Entropies
  5. CRC Handbook of Chemistry and Physics / David R. Lide, Jr. — 78 — USA: CRC Press, 1997. — P. 14–37. — ISBN 978-0-8493-0478-1
  6. Wiłkomirski B. Pentacyclic triterpene triols from calendula officinalis flowers // Phytochemistry — Elsevier BV, 2002. — Vol. 24, Iss. 12. — P. 3066–3067. — ISSN 0031-9422; 1873-3700 — doi:10.1016/0031-9422(85)80062-5
  7. Зівенко, Олексій (2019). ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ СКРАПЛЕНОГО ВУГЛЕВОДНЕВОГО ГАЗУ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ. Вимірювальна техніка та метрологія 80 (3). с. 21–27. ISSN 0368-6418. doi:10.23939/istcmtm2019.03.021. Процитовано 16 листопада 2021.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.