Комунардо Нікколаї

Комунардо Нікколаї (італ. Comunardo Niccolai, нар. 15 грудня 1946, Уццано) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника[1]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Комунардо Нікколаї
Комунардо Нікколаї
Особисті дані
Народження 15 грудня 1946(1946-12-15) (75 років)
  Уццано, Італія
Зріст 174 см
Вага 72 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
«Монтекатіні»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1963–1964 «Торрес» 22 (0)
1964–1976 «Кальярі» 225 (4)
1976–1977 «Перуджа» 7 (0)
1977–1978 «Прато» 4 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1970 Італія 3 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1980–1981 «Савойя»
? Італія U-16
1993–1994 Італія (жін.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Кальярі», а також національну збірну Італії, у складі якої став віце-чемпіоном світу.

Клубна кар'єра

Народився 15 грудня 1946 року в місті Уццано. Вихованець футбольної школи клубу «Монтекатіні».

У дорослому футболі дебютував 1963 року виступами за «Торрес», в якому провів один сезон в Серії С, взявши участь у 22 матчах чемпіонату[2].

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Кальярі», до складу якого приєднався 1964 року. Відіграв за головну команду Сардинії наступні дванадцять сезонів своєї ігрової кар'єри, проте основним гравцем став лише з сезону 1968/69. За цей час виборов титул чемпіона Італії у 1970 році[3], перший і наразі єдиний раз в історії клубу.

Протягом сезону 1976/77 років захищав кольори «Перуджі».

Завершив професійну ігрову кар'єру в нижчоліговому клубі «Прато», за який виступав протягом 1977—1978 років.

Виступи за збірну

10 травня 1970 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Португалії (2:1), вийшовши на другий тайм зустрічі.

Наступного місяця у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, де у першому ж матчі проти шведів (1:0) вийшов в основному складі, проте отримав травму і на 37 хвилині був замінений на Роберто Розато і пропустив решту турніру[4][5], а італійці в підсумку дійшли до фіналу і здобули «срібло».

Після «мундіалю» восени 1970 року зіграв ще один товариський матч за збірну проти швейцарців (1:1), який став для нього останнім. Загалом Нікколаї провів у формі головної команди країни 3 матчі.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1980 року, очоливши тренерський штаб клубу «Савойя».

З 1982 року став працювати з Італійською федерацією футболу. Він брав участь в двох чемпіонатах Європи до 18 років (1984 і 1986), одному до 16 років (1985) і в молодіжному чемпіонаті Європи 1996 року, як помічник Чезаре Мальдіні.

Крім того був тренером італійської збірної на юнацькому чемпіонаті світу 1987 року, де зайняв з командою четверте місце, а також тренував жіночу збірну Італії.

В останні роки працював скаутом збірної Італії[6]. Він також працював тренером команди «Кальярі» U-18[7].

Статистика виступів

Клубна

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ІталіяЛіга
1963–64 «Торрес»Серія C220
1964–65 «Кальярі»Серія А00
1965–6610
1966–6750
1967–68131
1968–69270
1969–70290
1970–71281
1971–72260
1972–73300
1973–74150
1974–75252
1975–76190
1976–77 «Перуджа»70
Всього 2474
 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-5-1970ЛісабонПортугалія 1 – 2 Італіятовариський матч- 46'
3-6-1970Толука-де-ЛердоІталія 1 – 0 ШвеціяЧС 1970 - 1-й етап- 37'
17-10-1970БернШвейцарія 1 – 1 Італіятовариський матч-
Усього Матчів 3 Голів 0

Титули і досягнення

«Кальярі»: 1969-1970

Примітки

  1. Vittore Trabucco (4 липня 2014). MOSE GALAN COME NICCOLAI Comunardo Niccolai, arcigno difensore del Cagliari (Italian). Il Gazzettino. Процитовано 22 листопада 2015.
  2. Nanni Boi (29 травня 2003). Niccolai, autogol alla Sivori (Italian). La Repubblica. Процитовано 22 листопада 2015.
  3. Federico Ventagliò (19 листопада 2012). ESCLUSIVA TC - Comunardo Niccolai: "I miei bellissimi autogol" (Italian). Tutto Cagliari. Процитовано 22 листопада 2015.
  4. Niccolai, Cumunardo (Italian). FIGC. Процитовано 22 листопада 2015.
  5. Nanni Boi (16 грудня 2013). I 5 gol veri di Niccolai che finì in nazionale per due autoreti non sue (Italian). Tiscali. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
  6. COMUNARDO NICCOLAI. FIGC. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
  7. Raffaelli, il talent scout dei giovani (Italian). La Repubblica. 10 червня 2003. Процитовано 22 листопада 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.