Комуністична партія Великої Британії (1920)

Комуністична партія Великої Британії (англ. Communist Party of Great Britain) — політична партія Великої Британії, що дотримувалась комуністичної ідеології. Існувала з 1920 до 1991 року, будучи найбільшою з комуністичних партій та організацій країни.

Комуністична партія Великої Британії

Communist Party of Great Britain
Країна  Велика Британія
Дата заснування 1920
Дата розпуску 1991
Штаб-квартира Лондон, Велика Британія
Ідеологія Комунізм, марксизм
Кількість членів  15,570 (1938)[1],
56,000 (1942)[1],
60 000 (1943),
29 000 (1971)
Друкований орган «Comment», «Marxism Today»

Історія

Партію було засновано 1920 року під безпосереднім впливом ідей Жовтневого перевороту й Комінтерну. Партія була організована невеликими заснованими раніше марксистськими партіями: Британською соціалістичною партією, Групою «Комуністична єдність», Соціалістичною лейбористською партією та Соціалістичним товариством Південного Вельсу. Завдяки наявності у БСП одного представника у палаті громад, КПВ одразу отримала представництво у британському парламенті. Першим головою партії став Артур Макманус. 1921 до КПВ влилась Комуністична партія (Британська секція Третього Інтернаціоналу) на чолі з Сильвією Панкгерст і шотландська Комуністична лейбористська партія. На парламентських виборах 1922 року комуністи здобули 2 місця у палаті громад.

У 1930-х роках, додержуючись лінії Комінтерну, КПВ брала активну участь в антифашистській боротьбі, зокрема, у вуличних сутичках з британськими фашистами. Під час виборів 1935 партії вдалось провести одного свого представника до Палати громад. У 1939–1941 роках британські комуністи активно агітували за якнайшвидше встановлення миру, мотивуючи це тим, що війна має характер імперіалістичної з обох сторін. За результатами виборів 1945 комуністи здобули ще одне місце у Палаті громад, але втратили представництво у парламенті після виборів 1950 року, після чого вже не мали його. 1951 було ухвалено програму «Британський шлях до соціалізму» (англ. Britain's Road to Socialism).

Понад 7 тисяч членів залишили лави партії після придушення Угорського повстання 1956 року, у відставку з посту генерального секретаря тоді пішов Гаррі Полліт[1].

У 1970-х — 1980-х роках було засновано кілька комуністичних партій, що конкурували, як марксистсько-ленінської, так і єврокомуністичної та троцькістської орієнтації. 1991 року КПВ остаточно розпалась, і керівництво партії на чолі з Ніною Темпл створило партію Демократичні ліві. У той же час, у Великій Британії існує безліч комуністичних партій (CPGB (ML), CPGB (PCC), CPB (ML), CPB, NCPGB, RCG (UK), RCPB (ML)), а також Комуністичні партії Вельса (CPW) та Шотландії (CPS) та Комуністична партія Ірландії, яка в тому числі діє й у Північній Ірландії.

Генеральні секретарі КПВ
  • 1920—1929 — Альберт Інкпін
  • 1929—1939[2], 1941—1956 — Гаррі Полліт
  • 1939—1941[2] — Раджані Палм Датт
  • 1956—1975 — Джон Голлан
  • 1975—1989 — Гордон Макленнан
  • 1989—1991 — Ніна Темпл

Результати парламентських виборів
  • Вибори 1922 — 30 684 голоси, 1 місце
  • Вибори 1923 — 34 258 голосів, 0 місць
  • Вибори 1924 — 51 176 голосів, 1 місце
  • Вибори 1929 — 47 554 голоси, 0 місць
  • Вибори 1931 — 69 692 голоси, 0 місць
  • Вибори 1935 — 27 177 голосів, 1 місце
  • Вибори 1945 — 97 945 голосів, 2 місця
  • Вибори 1950 — 91 765 голосів, 0 місць
  • Вибори 1951 — 21 640 голосів, 0 місць
  • Вибори 1955 — 33 144 голоси, 0 місць
  • Вибори 1959 — 30 896 голосів, 0 місць
  • Вибори 1964 — 46 442 голоси, 0 місць
  • Вибори 1966 — 62 092 голосів, 0 місць
  • Вибори 1970 — 37 970 голосів, 0 місць
  • Вибори 1974 (лютий) — 32 743 голоси, 0 місць
  • Вибори 1974 (жовтень) — 17 426 голосів, 0 місць
  • Вибори 1979 — 16 858 голосів, 0 місць
  • Вибори 1983 — 11 606 голосів, 0 місць
  • Вибори 1987 — 6 078 голосів, 0 місць

Відомі члени

Партійні друковані органи, ЗМІ

Примітки
  1. Rajani Palme Dutt : Biography
  2. Полліт був тимчасово усунутий від керівництва за підтримку оголошення війни Німеччині Великою Британією. 1941 року Полліт був відновлений на посаді через зміни міжнародної обстановки

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.