Комір Віталій Михайлович
| Комір Віталій Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 листопада 1936 (85 років) Черкаси, Київська область, Українська СРР, СРСР |
| Країна |
 УРСР →  Україна |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | НТУ ДП |
| Галузь | гірнича справа |
| Заклад | Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського і Інститут геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України |
| Посада | професор загальнотехнічного факультету Харківського автодорожнього інституту |
| Звання | професор |
| Ступінь | Доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | Механіка вибуху та ресурсозберігаючі екологічно надійні технології керованого вибухового руйнування гірських порід |
| Нагороди |
 Нагрудний знак «За наукові досягнення»  |
Віта́лій Миха́йлович Ко́мір (* 9 листопада 1936, Черкаси, Київська область) — український науковець-знавець гірничої справи, механіки та технології вибухового руйнування порід. Доктор технічних наук, почесний професор кафедри «Технічна механіка» Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського. 1985 — нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР, 2005 — знаком «За наукові досягнення», 2006 — «Петро Могила», почесними грамотами державної, Полтавської обласної та Кременчуцької міської адміністрацій.2008 — почесний громадянин Кременчука.
Короткий життєпис
1959 року закінчив навчання на шахтобудівному факультеті Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема, по фаху «будівництво гірничих підприємств», гірничий інженер-шахтобудівник.
1965 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 — старший науковий співробітник.
1973 року захищає докторську дисертацію, 1979 — професор.
У 1973 році прийнятий на посаду професора Кременчуцького загальнотехнічного факультету Харківського автодорожнього інституту.
1989 року нагороджений Премією Академії наук УРСР ім. О. М. Динника «за цикл робіт у галузі вибухового руйнування гірських порід».
Є одним із засновників наукової школи «Механіка вибуху та ресурсозберігаючі екологічно надійні технології керованого вибухового руйнування гірських порід» — започаткував в Інституті геотехнічної механіки АН УРСР протягом 1967—1973 років, цю роботу продовжив з 1974 продовжив у Кременчуцькому університеті.
2006 року нагороджений дипломом лауреата конкурсу «Людина року» в номінації «Вчений року».
Як педагог керував захистом 33 кандидатських та двох докторських дисертацій.
В рамках роботи наукової школи отримано понад 40 авторських свідоцтв на винаходи, деякі впроваджені на підприємствах України. Серед наукового доробку — понад 250 наукових статей, 7 науково-технічних книг, 5 брошур, «Довідковий посібник по вибухових роботах в будівництві».