Комісаржевський Федір Петрович

Комісаржевський Федір Петрович (1838, Київська губернія — 1 [14] березня 1905, Сан-Ремо, Італія) — російський співак, лірико-драматичний тенор, музичний педагог; батько драматичної актриси В. Ф. Комісаржевської і режисера Ф. Ф. Комісаржевського.

Комісаржевський Федір Петрович
Народився	1838 Київська губернія, Російська імперія
Помер	14 (27) березня 1905 Санремо, Провінція Імперія, Лігурія, Італія
Поховання	Римський протестантський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	оперний співак, музичний педагог
Вчителі	П'єтро Репетто
Відомі учні	Станіславський Костянтин Сергійович
Заклад	Маріїнський театр, Большой театр і Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Діти	Коміссаржевська Віра Федорівна, Nadezhda Skarskayad і Theodore Komisarjevskyd

Навчався в Італії у П'єтро Репетто, співав у Римі, Мілані, Опорто. Там же, в Італії, брав участь у визвольному русі під керівництвом Дж. Гарібальді. На сезон 1860/61 рр. був заангажований в одеську італійську оперу антрепризи Серматтеі і Ко (амплуа першого тенора), де виступав разом з російською оперною співачкою і драматичною актрисою А.Абариновою (Рейхельт). Повернувшись в 1863 році в Росію, c 1863 по 1880 співав у Санкт-Петербурзі: спочатку виступав в петербурзькій Італійської опері, потім соліст Маріїнського театру, мав успіх, головним чином, завдяки сценічному таланту і вмінню ефектно фразувати.

У 1882 співав у виставах московського Большого театру. Переселившись до Москви, присвятив себе педагогічній діяльності; професор Московської консерваторії (1882—1887), де поставив кілька оперних вистав як режисер-постановник: «Чарівна флейта» (1884), «Водовоз» (1885), «Весілля Фігаро» (1888); і де багато артистів Большого театру під його керівництвом готували оперні партії.

У 1888 разом з режисерами О. Ф. Федотовим, К. Станіславським і художником Ф. Л. Сологубом створив в Москві «Товариство мистецтва і літератури» і при ньому Музично-драматичне училище, яке проіснувало до 1891. Товариство розмістилося в Москві в Нижньому Кисловському провулку, в будинку, що належав колись сім'ї високопоставлених чиновників Секретарьових, тому його сцена скоро отримала негласне прізвисько «Секретарьовка».

У 1887—1888 був музичним рецензентом газети «Московський листок» під псевдонімом Дилетант. П.Чайковський присвятив йому романс «Скажи, про що в тіні гілок» (ор. 57, № 1; 1884).