Кондратьєв В'ячеслав Леонідович
В'ячесла́в Леоні́дович Кондра́тьєв (1920—1993) — російський письменник радянського періоду.
Кондратьєв В'ячеслав Леонідович | |
---|---|
Народився |
30 жовтня 1920 Полтава, Українська СРР |
Помер |
24 вересня 1993 (72 роки) Москва, Росія |
Поховання | Кунцевське кладовище |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | письменник, поет |
Alma mater | Московський поліграфічний інститут |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Спілка письменників СРСР |
Жанр | повість |
Нагороди | |
Біографія
Народився 30 жовтня 1920 року в Полтаві в родині інженера-шляховика. Російська. У 1922 році сім'я переїхала в Москву. З першого курсу МАРХИ в 1939 році був призваний до РККА Дзержинським РВК р. Москви. Проходив службу в залізничних військах на Далекому Сході.
Велика Вітчизняна війна
У грудні 1941 року направлений на фронт. У 1942 році 132-а стрілецька бригада, у складі якої воював Кондратьєв, вела важкі бої під Ржевом. Помічник командира взводу окремого стрілецького батальйону, сержант Кондратьєв наказом НД 30-ї армії Калінінського фронту №: 12/н від: 26.04.1942 року був нагороджений медаллю «За відвагу» за те, що 7 квітня 1942 року в бою за село Овсянниково після загибелі командира взводу під ураганним вогнем противника підняв бійців в атаку[1]. Згідно з нагородного листа, в цьому бою особисто Кондратьєвим зі стрілецької зброї було знищено 12 німецьких солдатів, а кидком гранати він вивів з ладу станковий кулемет противника[2]. Пізніше був поранений.
Після відпустки, отриманого поранення, спрямований у залізничні війська. Був повторно і важко поранений. У госпіталі пробув на лікуванні півроку, комісований з інвалідністю. Молодший лейтенант.
Після війни
У 1958 році закінчив Московський поліграфічний інститут. Тривалий час працював художником-оформлювачем.
Писав з початку 1950-х, але вперше опублікувався тільки у віці 59 років. Першу повість — «Сашка» — опублікував у лютому 1979 року в журналі «Дружба народів». У 1980 році в журналі «Прапор» були надруковані оповідання «День Перемоги в Чернова», повісті «Борькины шляхи-дороги» і «Відпустку по пораненню».
У 1985 році нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня[3].
Письменник жив у Москві. Складався в СП СРСР (1980), обирався членом правління (1986—1991), співголовою (1993); був членом Російського ПЕН-центру, з травня 1993 президентом АТ «Будинок Ростових»[4][5][6].
Ст. Л. Кондратьєв покінчив із собою 23 вересня 1993 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.
Бібліографія
- Кондратьев В. Л. На сто пятом километре; Овсянниковский овраг; Привет с фронта: Рассказы // Знамя. — 1979. — № 10.
- Кондратьев В. Л. Борькины пути-дороги: Повесть; На поле овсянниковском : Рассказ // Знамя. — 1980. — № 2.
- Кондратьев В. Л. День Победы в Чернове: Повесть // Знамя. — 1980. — № 5. — С. 10-38.
- Кондратьев В. Л. Будни: Рассказ // Смена. — 1980. — № 9. — С. 22-25.
- Кондратьев В. Л. Дорога в Бородухино: Повесть // Сельская новь. — 1980. — № 11, № 12.
- Кондратьев В. Л. Знаменательная дата: Рассказ // Знамя. — 1981. — № 6.
- Кондратьев В. Л. Сашка: Повести, рассказы. — М., 1981.
- Кондратьев В. Л. «Мы подвигов, увы, не совершали…»: Рассказ // Знамя — 1983. — № 1.
- Кондратьев В. Л. Лихоборы: Рассказ // Знамя. — 1983. — № 6.
- Кондратьев В. Л. Встречи на Сретенке: Повесть // Дружба народов. — 1983. — № 12.
- Кондратьев В. Л. Бои имели местное значенье: Пьеса // Альманах Современная драматургия. — 1984. — № 1. С. 3-38.
- Кондратьев В. Л. Асин капитан: Рассказ // Знамя. — 1984. — № 5.
- Кондратьев В. Л. Женька: Рассказ // Знамя. — 1985. — № 3.
- Кондратьев В. Л. Селижаровский тракт: Повести, рассказы. — М., 1985.
- Кондратьев В. Л. На поле овсянниковском: Повести, рассказы. — М., 1985.
- Кондратьев В. Л. Поездка в Демяхи; Не самый тяжкий день: Рассказы // Знамя. — 1985. — № 11.
- Кондратьев В. Л. В те дни под Ржевом: Рассказ // Венок славы. — М., 1985. — Т. 7. — С. 23-48.
- Кондратьев В. Л. На станции «Свободный»: Рассказ // Юность. — 1987. -№ 6.
- Кондратьев В. Л. Красные ворота: Повесть, роман. — М., 1988.
- Кондратьев В. Л. Что было…: Повесть // Знамя. — 1988. — № 10.
- Кондратьев В. Л. Вечное Ржевское поле // Перспектива-87: Сб. Статей. — М., 1988. — С. 51-59.
- Кондратьев В. Л. Одна жизнь… Записки старого инженера: Повесть // Дружба народов. — 1990. — № 12. С. 99—168.
- Кондратьев В. Л. Этот сорок восьмой: Повесть // Советский воин. — 1990. — № 20. С. 28-45, 64-69.
- Кондратьев В. Л. Искупить кровью: Повесть // Знамя. — 1991. — № 12. — С. 33-83.
- Кондратьев В. По горячим следам памяти и правды // Неделя. — 1987. — № 50. — С. 11.
- Кондратьев В. О войне написано не все // Земля рождения, земля судьбы. — М., 1987. — С. 177—198.
- Кондратьев В. Л. Записки обреченного: Повесть // Дальний Восток. — 1993. — № 9, 10.
- Кондратьев В. Л. Покушение: Повесть // Честь имею. — 1994. — № 1, № 2/3.
- Кондратьев В. Отпуск по ранению // Отпуск по ранению. — М., 2005. — С. 143—260.
- Кондратьев В. На сто пятом километре // Отпуск по ранению. — М., 2005. — С. 261—309.
- Кондратьев В. Привет с фронта // Отпуск по ранению. — М., 2005. — С. 309—349.[7]
- Кондратьев В. Повести. // Спорт и культура 2000. - 2017. - С. 366"
Екранізації
- Сашка (1981)
- Привіт з фронту (1983)
- Бризки шампанського (1988)
Нагороди
Премії
- премія журналу «Дружба народів» (1979)
- премія Московського комсомолу (1980)
- премія «Літературної газети» (1989)
Джерела
- Кондратьев Вячеслав Леонидович 1920 г. р. Архівовано 13 березня 2012 у WebCite // Общедоступный электронный банк документов «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.».
- Память народа :: Документ о награде :: Кондратьев Вячеслав Леонидович, Медаль «За отвагу». pamyat-naroda.ru. Процитовано 28 грудня 2015.
- Память народа :: Документ о награде :: Кондратьев Вячеслав Леонидович, Орден Отечественной войны I степени. pamyat-naroda.ru. Процитовано 28 грудня 2015.
- Вячеслав Леонидович Кондратьев // Журнальный зал.
- Казак В. Лексикон русской литературы XX века = Lexikon der russischen Literatur ab 1917 / [пер. с нем.]. — М. : РИК «Культура», 1996. — XVIII, 491, [1] с. — 5000 экз. — ISBN 5-8334-0019-8.
- Вячеслав Леонидович Кондратьев (1920—1993) // Библиография // Тверская земля в годы Великой Отечественной войны.
- Вячеслав Леонидович Кондратьев (1920 – 1993) // Библиография // Тверская земля в годы Великой Отечественной войны.
Література
- Лазарєв Л. В. «А ми з тобою, брат, з піхоти…»: Про ржевських повістях і оповіданнях Ст. Кондратьєва // Лазарєв Л. В. Це наша доля. — М., 1983. — С. 369—391.
Посилання
- Вячеслав Леонидович Кондратьев в «Журнальній залі»Журнальному заліВячеслав Леонидович Кондратьев в «Журнальній залі»
- Вірші В'ячеслава Кондратьєва