Конецпольські (герб княжий)

Конецпольські (Конєцпольські)
Деталі
Носій	Конецкпольські (Конєцпольські, Koniecpolski)
Затверджений	1637 (1650)
Використання	1 рід

Конецпольські (Конєцпольські) (княжий герб) (пол. Koniecpolski Książę (Koniecpolski) – княжий герб, різновид герба Побуг.

Опис герба

Опис згідно з класичними правилами блазонування:

У блакитному полі срібна підкова, з золотим лицарським хрестом на дузі. Над щитом мантія і княжа корона.

Зображення цього герба дають Юліуш Кароль Островський[1], С.Орґенбрандт Encyklopedja Powszechna[2] і Тадеу Гайль[3].

Олександр Конецпольський, син гетьмана Станіслава Конєцпольського і каштелян войницький Христини Любомирської, в 1637[4] (cz. 1650[5]) отримав титул князя римської імперії від імператора Фердинанда III, великий коронний хорунжий від 1641, регіментар гетьманський у 1648-1649 роки, воєвода сандомирский від 1656 (пом. у 1659). Від Йоанни Барбари, дочки канцлера Томаша Замойського, мав двох синів, які померли, не залишивши потомства:
Самуїл Конецпольський, князь, пом. за молодості.
Станіслав Конецпольський, князь і граф в Тарнові, обозний коронний 1676, воєвода подільський 1679, каштелян краківський 1682 (1682 р.), зять гетьмана Дмитра Юрія Вишневецького.

Kasper Niesiecki, Jan Nepomucen Bobrowicz: Herbarz Polski. T. 5. Lipsk: 1840, s. 191-203.
Adam Boniecki: Herbarz Polski. T. 11. Warszawa: 1907, s. 74-84.

Juliusz Ostrowski: Księga herbowa rodów Polskich. T. 1. Warszawa: 1899, s. 249.
S. Orgelbranda Encyklopedja Powszechna. T. 8. Warszawa: Towarzystwo S. Orgelbranda synów, 1900, s. 430.
Tadeusz Gajl: Herbarz polski. [dostęp 16 kwietnia 2011].
Seweryn Uruski: Rodzina: Herbarz szlachty Polskiej. T. 7. Warszawa: 1910, s. 170-176.
Jerzy Dunin-Borkowski: Spis nazwisk szlachty Polskiej. Lwów: 1887, s. 167.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.