Підкова

Підко́ва — пристосування для захисту кінських копит від зношування.

Металева підкова
Цвяхи-вухналі

Використовування

Підкови виготовляють зазвичай із металу, найчастіше зі м'яких сортів пруткової сталі марки Ст2 чи Ст3 діаметром 14-16 мм. У підкові виділяють такі елементи: внутрішню і зовнішню гілки, верхню і нижні площини, внутрішній і зовнішній краї, вухналеву доріжку і відворот. Площини підкови рівно проковують, вона повинна повторювати форму копита і щільно прилягати до нього. На кожній площині роблять заглибину — вухналеву доріжку, яка відсутня в середній (зачіпній) частині (5-6 см) і на кінцях (3-4 см). На кожній з гілок пробивають по чотири вухналеві отвори: перший (з середини) отвір спрямований трохи всередину, наступний прямо, задні — дещо назовні. На верхньому зачіпному краї роблять тонкий відворот 1-1,5 см заввишки (тільки на підковах для упряжних коней), що запобігає зсуванню копита і захищає його зачіп[1].

Прибивають підкови до копит спеціальними цвяхами, які називаються вухналя́ми або ухналями (від пол. ufnal < нім. Hufnagel — «копитний цвях»)[2].

Замість підков можуть використовувати захисні пристосування для копит у вигляді черевиків гіпосандалі. Відомі ще в Стародавньому Римі, гіпосандалі зараз використовуються переважно як тимчасова альтернатива підковам.

Безпека

Підковування коней потенційно небезпечна операція, і її виконує зазвичай фахівець, який підбирає потрібну підкову, готує копита коня, оцінює ризик кульгавості й прибиває, а іноді приклеює, підкову. Для іммобілізації тварини її поміщають у станок. У деяких країнах, наприклад, у Великій Британії, для підковування коней потрібна спеціальна ліцензія, в інших країнах за сертифікацією фахівців слідкують відповідні професійні організації.

Символізм

Символ підкови зустрічається здавна. Досить часто її зображення можна знайти в побуті та ритуальних зображеннях. Протягом століть люди вважають підкову символом успіху. Проте ніхто точно не знає, чому саме кінський атрибут вибраний талісманом.

Можливо, підкова стала символом щастя, заможності і успіху саме завдяки асоціації з конем, який міг бути тільки в заможного, багатого господаря.

Вислів «підкувати блоху» пов'язується з майстерністю найвищого класу, слугує символом особливо точної, ювелірної роботи. Виник цей фразеологізм завдяки оповіді «Лівша» російського письменника М. С. Лєскова, де три тульські майстри підковують англійську блоху. Втілити вигадку в життя вдалося українському майстру мікромініатюри Миколі Сядристому: його підкована блоха має на своїх лапках золоті підківки шириною в 60 мікронів.

Прислів'я

  • Не жалій вухналя, бо підкову згубиш
  • Як загнав на слизьке, то про підкови згадав

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Б. М. Гопка, М. П. Хоменко, Н. М. Павленко. Конярство: Підручник для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. К. : Вища освіта, 2004. — С. 230-231. — ISBN 966-8081-19-6.
  2. Вухналь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.