Конечкова

Етнографія

Лінгвісти зараховували жителів даної місцевості до «замішанців» — проміжної групи між лемками і надсянцями.

Історія

Українці-грекокатолики села поступово зазнавали процесів латинізації та подальшої полонізації. Вони належали до парафії Близенька Короснянського деканату. Метричні книги велися з 1776 року.

Після Другої світової війни село опинилось на теренах ПНР.

У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 617 134 416 67
Жінки 640 127 365 148
Разом 1257 261 781 215

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конечкова

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.