Конкордія
Конко́рдія (лат. Concordia — згода) — богиня згоди, охоронниця ладу в державі. Її зображували в постаті жінки, що в одній руці тримала ріг достатку, а в другій — маслинову гілку або терези.
| Конкордія Concordia | |
|---|---|
 Конкордія, Національний музей Бардо, Туніс | |
| римська богиня згоди, охоронниця ладу в державі | |
| Божество в | давньоримська релігія і imperial cult of ancient Romed |
| Значення імені | згода |
| В інших культурах | Гармонія |
| Місцевість | Стародавній Рим |
| Покровитель для | faithfulnessd, marital compatibilityd і homonoiad |
| Свята на честь | свята Карістій |
| Атрибути | ріг Амальтеї, маслинова гілка, терези |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Конкордія сприяла згоді і єдності громадян Риму, а також була покровителькою одностайності рідних, особливо подружжя. Заміжні жінки щорічно шанували богиню на святі Карістій (22 лютого). До неї зверталися 30 березня (разом з "Пакс, Янусом і Salus) і 1 квітня (з Венерою і Фортуною virilis)
Храм Конкордії споруджено на Римському форумі 367 р. до н. е. після формального зрівняння прав плебеїв і патриціїв. Цей храм був місцем засідання сенату. Лівія, дружина Октавіана Августа, встановила культ К. як покровительки подружньої згоди. В Україні так мала назву правна угода в Римі з 1863р. Про конфесійне наслідування обряду для дітей мішаних (греко-кат. І римо. -кат.) Шлюбів.
Мистецтво
| {{{назва}}}, {{{рік}}} |
| {{{місцезнаходження}}} |
У мистецтві Конкордія була змальована сидячи з довгою мантією та тримаючи патеру (жертовна чаша) , ріг достатку або кадуцей (символ миру). Часто вона була зображена між двома іншими особами. Наприклад, стоячи між двома членами імператорської сім’ї. Її асоціювали також з іншими жіночими божествами , такі як Пакс і Салус , або Секурітас та Фортуна. Також вона була в парі з Геркулесом та Меркурієм, поважно представляючи «Захищеність та Удачу». Варто звернути увагу на те , що в Римській імперії на монетах зображували богиню Конкордію . Наприклад , між Маркусом Ауреліусом та Люціусом Верусом , або ж серед армії.
Цікавий факт
Зображення богині Конкордії на римській монеті роду Амелія (династія Люціуса Амеліуса Лепедіуса Паулуса) надихнуло Лауру Кретару на дослідження меморіальної 1000 ліри «Столиця Рим».
Храми
Найдавніший храм Конкордії ,збудований у 367 році до н.е. Марком Фурієм Камілом , стояв на Римському Форумі. Інші храми та святині Риму , присвячені Конкордії , були ,в основному , географічно віднесені до головного храму , та включали в себе (у хронологічному порядку):
- · Бронзова святиня(каплиця) Конкордії була зведена еділом Гнеєм Флавієм у 304 році до н.е. на «Грекостасі» та «біля вулкану»(розташовано на Грекостасі біля головного храму Конкордії). Він молився в надії примирити знать , яка була розгнівана через його публікацію календаря, але сенат не виділив би грошей на цю конструкції і тому її профінансували із штрафів засуджених лихварів. Можливо цю каплицю зруйнували , коли у 121 році до н.е. Опіміус розширив головний храм.
- · Ще один збудований в цитаделі (можливо на східній стороні з видом на головний храм Конкордії знизу). Можливо , він був зведений претором Люцієм Манлієм у 218 році до н.е. після придушення заколоту серед своїх військ у Цизальпійській Галлії . Будівельні роботи розпочалися у 217 , а присвята відбулася 5 лютого 216.
- · Храм Конкордії Нової,що ознаменував кінець Юлія Цезаря, призвів до громадянської війни. Сенат проголосував за нього у 44 році до н.е. , але ймовірно храм не був збудований.
- · Святиня чи храм , присвячений Лівією згідно з Овідієвими ФастамиVI.637‑638 ("te quoque magnifica, Concordia, dedicat aede Livia quam caro praestitit ipsa viro" – буквально єдина відсилка до цього храму). Овідієвий опис «Porticus Liviae» у тому ж вірші свідчить про те, що святиня була поруч із портиком або всередині нього. Можливо, його можна ототожнити з невеликою прямокутною конструкцією, позначеною на Мармуровому плані, але думки вчених щодо цього розділилися.
У Помпеях верховна жриця Евмахія присвятила будівлю Конкордії Августі.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.