Оборін Лев Миколайович

Лев Микола́йович Оборін (*29 серпня 1907, Москва — †5 січня 1974) — радянський піаніст, педагог, народний артист СРСР.

Оборін Лев Миколайович
Основна інформація
Дата народження	11 вересня 1907(1907-09-11)[1]
Місце народження	Москва, Російська імперія[2]
Дата смерті	5 січня 1974(1974-01-05)[2][1][…] (66 років)
Місце смерті	Москва, СРСР[2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР і Російська імперія
Професії	піаніст, композитор, музичний педагог, викладач університету
Освіта	Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
Вчителі	Ігумнов Костянтин Миколайович[3], Гнесіна Олена Фабіанівна і Гречанінов Олександр Тихонович
Відомі учні	Чайковський Борис Олександрович, Рождественський Геннадій Миколайович, Воскресенський Михайло Сергійович і Ашкеназі Володимир Давидович[3]
Жанри	класична музика
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Народився у Москві у сім'ї інженера. В 1921—1926 р. навчався у Московській консерваторії по двох спеціальностях: «фортепіано» (клас К. Н. Ігумнова, в аспірантурі в нього ж) і «композиція» (клас Г. Е. Конюса, потім Г. Л. Катуара й Н. Я. М'ясковського).

Оборін став одним із перших радянських піаністів, що брали участь у міжнародних конкурсах. Після тріумфальної перемоги на І Міжнародному конкурсі ім. Ф. Шопена (Варшава, 1927, І премія) почав інтенсивну концертну діяльність у СРСР і за рубежем. В окремі сезони давав до 100 сольних концертів, що змусило його залишити компонування музики.

З 1928 і до останнього року життя Оборін викладав в Московській консерваторії. Серед його учнів — В. Ашкеназі, М. Воскресенський, Т. Кравченко та інші.