Коно Ясуї

Коно Ясуї (яп. 保井 コノ Yasui Kono, 16 лютого 1880 – 24 березня 1971) — японська біологиня та цитологиня.[1] 1927 року стала першою японською жінкою, що отримала ступінь доктора наук. Вона отримала медаль Пошани з пурпуровою стрічкою та була нагороджена Орденом Дорогоцінної Корони за її академічні досягнення та лідерство в жіночій освіті в Японії.[2]

 

Коно Ясуї
Народилася 16 лютого 1880(1880-02-16)
Префектура Каґава, Японія
Померла 24 березня 1971(1971-03-24) (91 рік)
Район Бункьо, Токіо, Японія
Країна  Японія
Діяльність вчителька, біолог, ботанік
Alma mater Жіночий університет Отяномідзу
Галузь біологія
Заклад Жіночий університет Отяномідзу
Нагороди

 Коно Ясуї у Вікісховищі

Раннє життя та освіта

Народилася в містечку Санбонмацу в префектурі Кагава 1880 року в сім'ї власника судноплавного бізнесу. Вона була першою дитиною з дев’яти братів і сестер, її виховували батьки, які цінували й наголошували на освіті. Коли вона переходила з нижчої початкової школи у вищу початкову школу, її батько переконав її прочитати «Заохочення до навчання», дуже впливову книгу, написану філософом і педагогом Юкічі Фукудзавою. Протягом своєї ранньої освіти вона досягла успіху в навчанні, а також була особливо обдарована в галузі природничих і математичних наук. [3] 1898 року закінчила звичайну школу префектури Кагава, а 1902 року — відділ наук у Вищій жіночій школі. Вона викладала у вищій жіночій школі Гіфу та у школі для дівчат Канда до 1905 року, коли в Жіночій вищій звичайній школі було створено аспірантуру. Вона була першою жінкою, яка вступила на курс зі спеціальності наукові дослідження. Вона зосередилася на зоології та ботаніці. 1905 року вона опублікувала в журналі Zoological Science статтю про апарат Вебера коропових риб, ставши першою жінкою, опублікованою в журналі. Її дослідження про водну папороть Salvinia natans публікувалися в Journal of Plant Sciences та британському журналі Annals of Botany, що стало першою публікацією дослідження японської жінки в іноземному журналі. [4] 1907 року закінчила аспірантуру Вищої жіночої школи та стала доценткою. [2]

Академічна кар'єра

Коли Ясуї подала заяву до міністерства освіти Японії про навчання за кордоном, вони вагалися, чи дозволити їй, оскільки вважали, що «жінка не може досягти багато в науці». Їй дозволили лише за умови, що вона вказала «дослідження домашньої економіки» поруч із «науковими дослідженнями» у своїй заяві та погодилася не виходити заміж і натомість присвятити себе дослідженню. [2] 1914 року вона поїхала до Німеччини та США для проведення цитологічних досліджень в Чиказькому університеті. [5] 1915 року вона поїхала до Гарвардського університету, де проводила дослідження вугілля під керівництвом професора E.Ч. Джеффрі. В червні 1916 року повернулася до Японії й продовжувала дослідження вугілля в Токійському імператорському університеті (нині Токійський університет) до 1927 року. Вона викладала там генетику з 1918 по 1939 рік, 1919 року стала професоркою Вищої жіночої школи в Токіо. Завершила свою докторську дисертацію «Дослідження структури бурого та кам’яного вугілля в Японії» 1927 року, ставши першою жінкою в Японії, яка отримала ступінь доктора наук. [2]

1929 року Ясуї заснувала цитологічний журнал Cytologia. З 1924 року досліджувала генетику маку, кукурудзи та видів традесканції, 1945 року почала дослідження рослин, які постраждали від радіоактивного зараження після атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. [5] Коли Університет Очаномідзу був заснований під його нинішньою назвою 1949 року, Ясуї була призначена професоркою. [2] 1952 року вона вийшла на пенсію, ставши професоркою-емеритою. [5] До 1957 року вона опублікувала 99 наукових праць. [2]

Спадщина

Коно Ясуї зробила багато нововведень у своєму житті та кар'єрі як біологиня і цитологиня. Її кар'єра тривала від пізнього періоду Мейдзі, через Тайшо (1912—1926), до раннього періоду Сьова (1926—1989). Протягом цього часу в Японії жінки зазнавали сильного пригнічення, і їм було заборонено працювати в академічних і наукових колах. [3] Вона була першою японкою, яка опублікувала наукову роботу в міжнародному журналі. [2] Зокрема, вона була першою японкою, яка отримала ступінь доктора наук, і зробила це в університеті, який не приймав студенток майже 20 наступних років. [6] Під час роботи викладачкою у Токійській жіночій вищій нормальній школі вона була дуже суворою, однак за межами лабораторії та класу вона була відома своєю доброю як до молодших, так і до студентів. Вона дуже цінувала і сприяла розвитку жіночої освіти в Японії. Після Другої світової війни Ясуї працювала над створенням національного жіночого університету. Ці зусилля увінчалися успіхом, оскільки вона відіграла ключову роль у перетворенні Токійської жіночої вищої середньої школи в університет Очаномідзу 1949 року. [3] Вона також пожертвувала гроші, отримані в якості подарунків під час її виходу на пенсію, Токійській жіночій вищій звичайній школі як «стипендію Ясуї-Курода», що продовжує надавати освітні можливості для молодих дослідниць і сьогодні. Життя Коно Ясуї послужило дороговказом і яскравим прикладом для цілого покоління молодих жінок-вчених. [2]

Див. також

Примітки

  1. Yasui, Kono (1880–1971). Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages. 2007. Архів оригіналу за 24 лютого 2016.
  2. Kono Yasui (1880–1971). Ochanomizu University.
  3. Yamazaki, Miwae. "Where no Other Dared to Go: Kono Yasui 1880-1971 Japan's First Woman Doctor of Science." Blazing a Path: Japanese Women's Contributions to Modern Science (2001): 7. Print.
  4. Kono Yasui, On The Life-history of Salvinia natans, Annals of Botany, Volume os-25, Issue 2, April 1911, Pages 469–484, https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aob.a089337
  5. Haines, Catharine M. C. (2001). International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950. ABC-CLIO. с. 339. ISBN 978-1-57607-090-1.
  6. "History of Todai Women." Office for Gender Equality, The University of Tokyo. 28 March 2019 2019. Web. 6 December 2019 <https://www.u-tokyo.ac.jp/kyodo-sankaku/en/activities/model-program/library/UTW_History/Page01.html>.

 

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.