Консерванти

Консерва́нти — речовини, які здатні збільшувати срок зберігання харчових та інших продуктів (наприклад, косметики) шляхом захисту їх від мікробіологічного псування.

Розрізняють:

• Консерванти харчових продуктів
• Консерванти для косметики та парфумерії. Використовуються з метою профілактики біологічного ураження косметичних засобів. Завищена концентрація консервантів косметичних засобів може викликати такі небажані побічні ефекти як алергічні реакції, негативні змінення шкіри та слизової оболонки і т.і.[1] Додаток VI частина I Директиви 76/768 ЄЕС регламентує застосування у складі консервантів 47 основних активних речовин, що належать до різних класів хімічних сполук.[1] На українському ринку косметичних засобів найчастіше зустрічаються консерванти, що містять такі активні компоненти як метилпарабен, пропілпарабен, бутілпарабен, бронопол, похідні ізотіазоліну, сорбінову та бензойну кислоти, триклозан, трапляються випадки використання формаліну — 35–40 %-го розчину формальдегіду, який належить до сильних канцерогенів.[1] Для більш зручного користування та профілактики мікробного обсіменіння фасування косметичних засобів здійснюється у ємності з дозатором, а у разі відсутності дозатора до набору додається шпатель — невеличка дерев'яна, пластмасова, скляна або металева платівка.
• Консерванти мийних засобів. Прикладами таких консервантів у рецептурі рідких мийних засобів для миття посуду є, наприклад, метилхлоротіазолінон і метилізотіазолінон, що мають широкий спектр активності проти всіх груп мікроорганізмів.[2] Недоліком цих консервантів є можливе виникнення подразнення шкіри рук.[2]
• Консерванти і стабілізатори для фармацевтичної продукції
• Консерванти для деревини — це просочувальні речовини для захисту деревини: антисептики, антипірени, інсектициди, фунгіциди, біоциди, гідрофобізатори, комплексні препарати та ін..
• Консерванти кормів.[3] Станом на 2005 рік вивчено консервуючу здатність майже ста консервантів різної природи.[4] Хімічні консерванти можуть накопичуватися в продукції тваринництва та в залишковій кількості потрапляти в організм людини.[5]